«КОСИШ» ВІД АРМІЇ — В ПОЛІЦІЮ ЗАСЬ!

Військкомат закликає не брати у поліцію осіб, які ухилялись від мобілізації. Військовий комісаріат закликає, аби працювати в національній поліції не могли ті, хто ховався від мобілізації.

 Враховувати такий критерій відбору кандидатів просять у керівництва Національної поліції України. Про це розповів військовий комісар Тернопільщини Володимир Катинський, пише“Часопис”.

 «З самого початку, як  інформація щодо створення нашої поліції, і зразу же з перших же днів я звертався і до обласного керівництва Міністерства внутрішніх справ нашої області, до полковника Богомола, щоб ми проводили моніторинг, аби туди не потрапили ухилянти від мобілізації. Але на сьогоднішній день створення і підбір кадрів здійснюються через Київ. Тому вплив місцевих органів МВС практично мінімальний, вони тільки можуть надавати якісь пропозиції. Проте певна домовленість є, щоб у новостворену поліцію не потрапили люди, які ухилялись від проведення мобілізації», – повідомив військовий комісар Тернопільщини Володимир Катинський.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...