«Озброїв» авто гранатою

У Монастириськах правоохоронці затримали чоловіка, який перевозив в автомобілі гранату та запал до неї. Інцидент стався 28 лютого в рамках проведення операції «Зброя і вибухівка», повідомили у секторі профілактичної роботи обласної ДАІ.

«У Монастириськах працівники ДАІ зупинили автомобіль «Фольксваген Т4». Увагу автоінспекторів привернув предмет, що лежав у відділенні бокових дверцят, який виявився гранатою «Ф-1» із вставленим запалом», – розповіли у міліції.

Боєприпас правоохоронці вилучили та відправили на дослідження.

40-річний водій, мешканець смт. Коропець Монастириського району, пояснив, що це справжня граната, яку він кілька днів тому знайшов неподалік свого селища.

Як зазначили у міліції, водієві доведеться відповісти згідно із законом за перевезення небезпечного предмета.

За цим фактом проводять перевірку.

 

Повернутися
05.03.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...