БРАТ УБИВ РІДНУ СЕСТРУ

У міліцію, повідомляє ІНТБ, зателефонував мешканець Теребовлі. Він повідомив, що його рідна сестра померла, впавши зі сходів. Адже жінка з дитинства хворіла церебральним паралічем.

ІГОР ПИСКЛИВЕЦЬ, слідчий Теребовлянського райвідділу міліції:

«Після цього було здійснено виїзд слідчо-оперативної групи на місце події, здійснено огляд будинку та трупа. Під час проведення огляду на тілі трупа було виявлено численні пошкодження голови та обличчя, а саме – синці та садни».

Що жінка померла не раптово, правоохоронці запідозрили ще під час огляду місця події. Висновки судмедекспертизи лише підтвердили припущення міліціонерів: смерть настала внаслідок удушення.

ІГОР ПИСКЛИВЕЦЬ, слідчий Теребовлянського райвідділу міліції:

«Після цього було проведено ряд заходів з метою встановлення злочинця.  Було встановлено що до злочину причетний її рідний брат  який повідомив про подію щодо смерті своєї сестри».

Чоловіка затримали. За його словами, конфлікт між ним та сестрою виник вночі. Хвора своїми стогонами заважала йому відпочивати. Тоді чоловік вирішив втихомирити її: схопив руками за шию та вдарив до бильця ліжка. Жінка втратила свідомість і впала обличчям на подушку.

Вранці жінка лежала нерухомо. Чоловік зрозумів, що накоїв і вигадав сценарій «раптової смерті». Вже через добу подзвонив у міліцію.

«Даний факт було внесено до ЄРДР за част. 1, ст. 115 – умисне вбивство». Наразі, вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу для чоловіка у вигляді тримання під вартою.


Повернутися
19.09.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...