Все буде… в меді!

В Україні набирає обертів медовий бізнес

Бажаним експортним продуктом на ринку Євросоюзу став наш традиційний мед. За останні десять років експорт меду збільшився у сім разів.

 Україна протягом кількох останніх років, скориставшись нехай і невеликими, але безмитними квотами від ЄС, зуміла стати помітним гравцем на світовому ринку в цьому сегменті.

 Продукція вітчизняних бджолярів користується все більшим попитом і в США, Канаді та країнах Азії. Протягом минулого року ми експортували майже 57 тонн меду.

 Бджільництво швидко розвивається і навіть потроху стає помітним чинником соціального розвитку громад та сільських територій.

 На думку заступника міністра аграрополітики з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, яку вона висловила на профільній виставці-ярмарку, ця галузь сьогодні є однією з найбільш динамічних в аграрному секторі.

«Я особисто називаю мед нашим «експортним шлягером», — каже Трофімцева. — Тільки за перше півріччя нинішнього року українські бджолярі вже експортували майже тридцять тисяч тонн своєї продукції. При цьому нашими основними покупцями стали країни Європи з високою купівельною спроможністю споживачів  та США. Але я закликаю виробників меду, для закріплення успіху на внутрішньому та зовнішніх ринках, об’єднуватись у кооперативи чи регіональні кластери».

 За словами Ольги Трофімцевої, левова частка виробництва меду в Україні припадає на малих виробників.

 А об’єднання в кооперативи дозволить українським бджо¬лярам ефективніше лобіювати свої інтереси перед експортерами, державою та зарубіжними партнерами.

 Адже регіональні кластери бджолярів сприяють налагодженню цивілізованих каналів збуту продукції, співпраці українських виробників меду з торговельними мережами.

До речі

Сьогодні в Україні нараховується понад 400 тисяч виробників меду. Основними імпортерами українського меду за 2016 рік та перше півріччя 2017 року, за даними Мінагрополітики, стали Німеччина (24,247 т), США (21,037 т), Польща (14,046 т), Франція (4,238 т), Туреччина (3,209 т), Бельгія (2,739 т), Угорщина (2,192 т).

 Деякі з цих країн, користуючись добре налагодженою міжнародною логістикою та професійними системами оптової торгівлі, залишаються транзитними посередниками для українського меду на вигідніші за ціною ринки.

 


Повернутися
02.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...