А ви пересадили полуницю?

Головною цінністю полуниці є її соковиті і смачні ягоди. Збирати хороший урожай ягід кожен рік вам допоможе пересадка полуниці. Без неї старі рослини просто перестають плодоносити. Та й земля, де знаходиться грядка полуниці, дуже сильно виснажується. 

Пересаджувати полуницю можна навесні, влітку та восени.   Але посаджена полуниця весною не дасть врожаю, а осіннє висаджування добре тому, що розсада добре приживається, добре перезимує, а навесні активно почне рости. З кожного правила є винятки, якщо осінь жарка і посушлива, садіть полуницю весною!

Якщо ви вирішили пересаджувати полуницю навесні, то роблять це якомога раніше (краще всього в перших числах квітня). Якщо ви підготуєте грядку і почнете садити полуницю наприкінці квітня-початку травня, то рослини будуть повільніше рости і розвиватися.

  Наперед продумайте, де посадите. Місце вибирайте сонячне, не болотисте, захищене від вітрів і добре підживлене. Небажано використовувати місця з крутим схилом. Незважаючи на те, що полуниця любить вологу, надлишок води уповільнює ріст кущів і зменшує врожайність. При виборі місця також потрібно врахувати сівозміну, садіть полуницю після хрестоцвітих рослин (капуста, салат, гірчиця, ріпак, редька, редис). Підійдуть грядки, де перед тим садили салат, кріп, шпинат, часник, моркву, бобові, редиску, петрушку. Після баклажанів, перцю, картоплі, капусти, помідорів, огірків буде рости набагато гірше. Садити полуницю на одне і те ж місце не рекомендується. Потрібно дотримати хоча б 5 років, щоб грунт позбулася властивою полуниці вірусів, хвороб і шкідників. Та й сам грунт не може за невеликий час відновити свої сили, а значить дати хороший врожай.

Попередньо скопайте землю і удобріть її перегноєм, курячим послідом або компостом. Потім знову перекопайте землю і ретельно її розрихліть. На підготовлену грядку висаджуйте полуницю. Бажано прикрити землю під кущами полуниці тирсою (тільки не хвойних дерев), які будуть утримувати вологу в ґрунті.

Розсаду ягід краще купувати в спеціальних магазинах, де продаються сорти, районовані для даної місцевості. На базарах можна купити зовсім не те, що ви думали, адже відбирати вуса для розсади потрібно правильно. Тільки перший кущик від основи вуса береться для розсади, в крайньому випадку можна попросити у знайомих гарні саджанці. Можна виростити розсаду полуниці за допомогою насіння. Особливо це зручно при розведенні ще мало поширеного сорту. Витрачені зусилля будуть винагороджені щедрим урожаєм.

Найкраще висаджувати розсаду в похмуру погоду або вечірній час. Відстань між рядками має бути 70-80 см, між кущами — 30 см. У міжряддях полуниці в перші два роки можна висаджувати цибулю і часник.

— Опустіть корінчики розсади перед посадкою в бовтанку з води і гною або просто намочіть на 3 години. Перші дні поливайте два-три рази на день. Потім раз на тиждень. Якщо ягода буде без вологи хоч 2 тижні, урожай сильно впаде. Після того як рослина зацвіте, засипте ґрунт між кущами стружкою, соломою. Так ягоди залишаться чистими і сухими. Періодично підживлюйте попелом.

Другий рік для полуниці вважають найродючішим — буде рясно великих ягід. Далі щороку їх меншатиме, ставатимуть дрібніші. Хороший урожай із грядок можна збирати до п'яти років. Потім ділянку переорюють. На старе місце полуницю можна повертати не раніше як за чотири-п'ять років.

    Догляд за полуницею полягає у своєчасному прополюванні, поливі у суху погоду, підживленні, мульчування, в укритті рослин на зиму.

Поливати полуницю потрібно регулярно, не допускаючи тривалих перерв. Якщо волога не надходить більше 2 тижнів, це може дуже сильно знизити врожайність.

Слідкуйте за тим, щоб між рядами не заростало бур'янами. Також полуницю висаджують під плівку, такий спосіб висаджування дуже зручний, тому, що грядку непотрібно полоти, мульчувати, ягоди при збиранні будуть чистими.

Правильно вибране місце для висаджування полуниці, дотримання наших порад щодо висаджування, придбання якісного посадкового матеріалу і старанний догляд за грядками подарує вам великі, соковиті, солодкі ягоди полуниці. 


Повернутися
11.04.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...