Посвідчення довіреностей в органах місцевого самоврядування

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до статті 245 ЦК форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Згідно статті 58 Закону України «Про нотаріат» посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, – посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї особи або кількох осіб. Довіреності, які посвідчуються посадовими особами органів місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Порядок видачі та посвідчення таких довіреностей регулюється Цивільним кодексом України (ст. ст. 37-250, 1000-1010), Законом  України «Про нотаріат» (ст. ст. 40, 58), Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2006 р. № 940 (далі по розділу – Порядок).

У тексті довіреності, відповідно до Порядку зазначаються місце і дата її складення (підписання), прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, яку представляють, у разі потреби – посада, яку вона займає, а також прізвище, ім’я, по батькові адвоката, номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, організаційна форма здійснення адвокатської діяльності. Пункт 27 Порядку визначає, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Неповнолітня особа вчиняє правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників і органу опіки та піклування. У разі неможливості отримання згоди одного з батьків на підписання неповнолітньою особою довіреності (якщо відомості про батька дитини при реєстрації народження записані за вказівкою матері, що підтверджується відповідною довідкою чи копією актового запису про народження, у разі смерті одного з батьків, що підтверджується свідоцтвом чи копією актового запису про смерть, у разі визнання одного з батьків безвісно відсутнім чи померлим, у разі ухвалення рішення суду про позбавлення батьківських прав) довіреність підписується за згодою того з батьків, з ким дитина проживає. Про обставини, що свідчать про неможливість отримання згоди одного з батьків, зазначається в тексті довіреності. Довіреності фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть бути посвідчені за згодою піклувальника. Посадова, службова особа не приймає для посвідчення довіреність, що укладається представником батьків (усиновлювачів) малолітньої дитини або одного з них. Фізична особа, на ім'я якої видається довіреність, не може підписувати її за особу, що видає довіреність. Посадові особи при посвідченні довіреностей зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, отримані під час їх посвідчення. Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється на осіб, яким про посвідчення заповіту та довіреності стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для їх посвідчення як свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці. Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Посадові особи з'ясовують обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які звернулися за посвідченням довіреностей, виходячи з того, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими пунктом 6 цього Порядку (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, що звернулася за посвідченням довіреності. Посадова особа має право відмовити у посвідченні заповіту чи довіреності у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання недієздатною або обмежено дієздатною фізичної особи, що звернулася за таким посвідченням.  Посадові встановлюють особу, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності, та перевіряють її цивільну дієздатність.

Встановлення особи здійснюється: громадянина України – за паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичним чи службовим паспортом, тимчасовим посвідченням громадянина України, виданим у зв'язку із втратою паспорта, тимчасовим посвідченням громадянина України, виданим у зв'язку з набуттям громадянства України, посвідченням особи на повернення в Україну; іноземця та особи без громадянства – за національним паспортом або документом, що його замінює, та документом чи реєстрацією паспортного документа, які підтверджують законність перебування особи в Україні (посвідка на постійне або тимчасове проживання, реєстрація паспортного документа чи довідка компетентних органів про звільнення від реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна); біженця – за посвідченням біженця. Посвідчення водія, посвідчення особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи особи, не можуть бути використані для встановлення особи, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності. Фізична особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови письмового підтвердження батьками (одним із батьків) особи їх дитини та своєї особи.

Довіреності підписуються довірителем у присутності посадової, службової особи. У разі коли фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати довіреність, за її дорученням в її присутності та в присутності посадової, службової особи такий документ може підписати інша фізична особа. Про причини, з яких особа, від імені якої посвідчується довіреність, не підписала документ, зазначається у посвідчувальному написі.

Тексти довіреностей повинні бути написані зрозуміло і чітко; дати в тексті посвідчуваних заповітів і довіреностей щонайменше один раз позначаються словами.

Строк дії довіреності зазначається словами. У довіреностях прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, а також місце їх проживання зазначаються повністю. Згідно з вимогами частини 3 пункту 2.10. розділу ІІ Порядку, дописки та виправлення в тексті нотаріально оформлюваного документа не допускаються. Якщо довіреність викладено неправильно або неграмотно (чи складено з порушенням вимог законодавства), посадова особа пропонує фізичній особі, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, скласти нову довіреність.

Для посвідчення довіреності посадовими особами на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи за формами, затвердженими Мін'юстом. Посвідчувальний напис: 1) може бути розміщений як на лицьовому, так і на зворотному боці довіреності; 2) повинен бути написаний зрозуміло, чітко, без підчисток, виправлення - застережені підписом посадової та скріплені печаткою; 3) вчиняється у день посвідчення довіреності. Для вчинення посвідчувального напису може застосовуватися штамп з відповідним текстом. Посвідчені довіреності реєструються посадовими особами в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі – реєстр), форма якого встановлюється Мін'юстом. Посадова, службова особа відмовляє у посвідченні довіреності, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству; 2) не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія не підлягає вчиненню посадовою, службовою особою; 3) у неї є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 4) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулася недієздатна фізична особа або фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена. Посадова, службова особа на прохання фізичної особи, якій відмовлено у посвідченні довіреності, повинна викласти причини відмови у письмовій формі і порядок її оскарження. Посадові, службові особи не вправі посвідчувати довіреності на своє ім'я або від свого імені, на ім'я або від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх близьких родичів. Строк дії довіреності зазначається словами. У разі посвідчення довіреності на ведення справи в суді посадова, службова особа роз'яснює довірителю, що представник вправі вчиняти від його імені всі процесуальні дії. Обмеження повноважень представника щодо вчинення певних процесуальних дій обумовлюються в довіреності.

Відповідно до статті 44 Закону довіреність, яка подається нотаріусам для вчинення нотаріальних дій, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, нотаріус перевіряє дійсність довіреності за допомогою цього реєстру. Для реєстрації такої довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей необхідним є заповнення довірителем (особою, яка видала довіреність) заяви про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей (Додаток 1 до Положення про Єдиний реєстр Довіреностей).

Справжність підпису довірителя на такій заяві повинна бути засвідчена нотаріально посадовими особами органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії.

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області