А до ковбаски — спокійно, будь ласка…

Як правильно виходити з посту

Знаємо-знаємо, пробігши очима заголовок, більшість із вас скептично усміхнеться-яке там «виходити з посту», тут уже на другий день після Великодня довелося в магазин за «добавкою» ковбаси бігати, так розговілися…  

Тим не менше, тим, хто тривалий час обмежував себе в їжі, зокрема уникав тваринних білків і жирів, необхідно адаптуватися до нового режиму харчування

Дієтологи наголошують: за час посту в організмі відбуваються суттєві зміни. Людина відвикає від білкової їжі тваринного походження, її організм перестає виробляти ферменти, які відповідають за розщеплення м’яса, яєць і молочних продуктів. Тобто, якщо відразу після посту почнете їсти м’ясні страви, то організму нічим буде їх переробляти. Якщо виходити з посту неправильно, то можна нашкодити своєму організму, наприклад, спровокувати загострення виразки шлунку, коліту, панкреатиту, холециститу. Відповідно, погане самопочуття виб’є вас зі звичної колії надовго.

А на святковому великодньому столі традиційно є чимало страв із продуктів тваринного походження. І коли до цього долучити ще й алкоголь, з яким розговлятися «веселіше», то таке навантаження на травну систему може спричинити різке погіршення стану здоров’я, обумовити загострення хронічних хвороб та викликати ускладнення. Вихід із посту має відбуватися з розумінням: святковий великодній стіл — це не останній шанс «наїстися на все життя».  Не можна допадатися до їжі, якої не споживали тривалий час. Рухатися треба маленькими кроками: щодня додавати по одному-два продукти, які були виключені з раціону в піст.

«Їжте маленькими порціями, уникайте жирної їжі, більше уваги приділяйте овочевим салатам, фруктам, сокам, — рекомендує дієтолог Зоряна Завада. — Ранок варто починати зі склянки води або легкого йогурту. Загалом, молочні продукти краще вибирати з низьким вмістом жиру, м’ясо вводити в раціон потроху. Часте пиття — один із найважливіших моментів при виході з посту. Тому вживайте якомога більше чистої води, натуральних компотів і вітамінних морсів”.

Дієтологи нагадують, що яйця ліпше вводити в раціон вареними, а омлет і смажені білки ліпше дозволити собі трохи згодом. Як і свіжу випічку. «Процес адаптації» корисно розпочинати з відвареної картоплі, розсипчастого рису. «Включайте в меню філе риби, полите лимонним соком: таким чином білок краще засвоюється, — додає пані Завада. — До речі, білкові продукти бажано їсти в першій половині дня. Для того, щоб шлунковий сік виділявся краще, включайте в раціон прянощі, бульйони. А вже за два тижні переходьте до звичного раціону. Однак якщо маєте хронічні захворювання, краще цей процес зробити довшим — так організм легше входить у звичну колію».

Важливо

Лікарі застерігають: неправильний вихід із посту може викликати загострення проблем зі шлунком, спровокувати збій у роботі кишечнику, дисбаланс мікроелементів в організмі. Тож перші два тижні після обмеження в їжі дотримуйтеся таких правил:

* харчуйтеся невеликим порціями кожні 3-4 години;

* уникайте важкої їжі — пельменів, чебуреків, сала, шашликів, жирної свинини;

* відмовтеся від чипсів, горішків, локшини, цукерок, солодкого печива;

* краще кілька тижнів почекати з кавою і газованими напоями;

* смажені страви, соління і маринади відкладіть на пізніше.

 

Повернутися
16.04.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...