“ЗаМАЛАНИЛИ” на повну!

Юля Калачик

Про “Маланку а-ля Ріо” у селі Горошова Борщівського району уже писано-переписано. “Не Горошовою єдиною” — вирішили мешканці заліщицького села Синьків і  я-а-а-к “замаланили”!

Синьківська “Маланка” ще не просто дуже молода  — вона юна, адже проводиться лише другий рік, проте уже набрала неабиякого розголосу і творчого розмаху. Аби попарадуватися на славу, мешканці Синькова готувалися кілька місяців, власноруч шили костюми, розмальовували маски, об’єднувалися у групи, аби гарно повеселитися на українському карнавалі. Не дивно, що маршрут “мисливців за враженнями” і просто любителів файної української забави цьогоріч проліг саме сюди, бо ж подивитися у Синькові було на що!

Давню традицію “водити Маланку” — у ніч на Старий Новий рік (щоправда, перенісши її на день — 14 січня) перевдягатися і влаштовувати масові гуляння — синьківчани перетворили на феєричне неповторне дійство. Чи не в кожній оселі всі — від хлопчиків і до статечних ґазд — перебиралися у фантастичні маски та костюми і ходили від хати до хати, віншуючи своєю “переберією” господарів та відганяючи – згідно з давнім повір’ям — всіляких злих духів, відьом. Стiльки химер i витiвникiв в один час i в одному мiсцi!..

«Родзинкою» свята у Синькові став парад Маланок. Учасники перевдягалися і в міфічних персонажів, і в казкових героїв. Не обійшовся «Маланка-фест» і без “політичного вертепу” — щоправда, «слуги народу» були у народному, так би мовити, варіанті. Серед величезних фігур – піратський корабель, циганська кибитка, з якої гостинні «цигани» пригощали  гостей смачними стравами.

Урочистою ходою учасники та гості свята пройшли від сільської ради до будинку народної творчості, де й відбувалася основна частина народних гулянь та виступи художніх колективів - помаланкувати до Синькова з’їхалися не лише колективи з Тернопільщини, а й сусідньої Буковини.Загалом цього року за призовий фонд змагалися уже два десятки колективів, які відтворювали старовинні обряди.

 “Розширення історії святкування Маланки на Тернопіллі дає можливість сформувати позитивний туристичний імідж області, адже подієвий туризм є цікавим і привабливим для туристів. Кожен, хто завітав на цей справжній карнавал народного мистецтва, мав змогу відчути кращі традиції, якими багата наша Тернопільщина”, - зазначив очільник області Степан Барна, який також завітав на синьковецьку Маланку.

Завершилося дійство спаленням дідуха та спільною колядою учасників свята.


Повернутися
17.01.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...