ЧОРНА БІДА ІЗ «БІЛИМИ» ЗАРПЛАТАМИ

Навіть після скорочення ЄСВ удвічі чимало підприємців не поспішають переводити працівників на «білі» зарплати чи платити офіційно бодай трохи більше

“Чула, що з нового року єдиний соціальний внесок мали скоротити в два рази. Думала, від цього хоча б трохи мають підняти зарплату, бо якщо фірма платить менші податки, то гроші залишаються. Але нам не підняли ні на гривню. Питали власника, коли буде хоч якась добавка до зарплати. Він сказав, що то в уряді тільки говорять багато, але такий закон не діє. То ми б хотіли роз’яснення, скоротили чи ні той соціальний внесок? І якщо скоротили, то чи маємо право вимагати підвищення зарплати?” — запитала “Високий Замок”  пані Людмила.  Вона далеко не єдина, хто так і не дочекався підвищення зарплати після зниження ЄСВ. Частина бізнесу вирішила пустити зекономлені кошти на потреби підприємства, а не на підвищення чи виведення зарплат з тіні. В уряді заговорили про можливе повернення до старих ставок ЄСВ.

«Якщо після зниження ставки ЄСВ бізнес не буде виходити з тіні, то постане питання про підвищення ставки єдиного соцвнеску… Бізнес теж повинен розуміти свою відповідальність перед країною і її громадянами. Повинен зробити крок назустріч не владі, не міністру соціальної політики, а громадянам, легалізувавши заробітні плати. Підвищення зарплат і створення нових робочих місць частково компенсує нам дворазове зниження ЄСВ», — заявив в одному з інтерв’ю міністр соцполітики Павло Розенко. За словами пана Розенка, вони не розраховують, що бізнес за рік вийде з тіні, але мають принаймні побачити хоча б початок процесу. “Це буде показник, що бізнес частину зекономлених на соціальні внески 100 млрд. грн. не поклав собі в кишеню або вивів в офшори, а скерував на розвиток економіки, віддав у вигляді підвищених зарплат своїм співробітникам”, — заявив Павло Розенко.

“Для бізнесу зниження єдиного соціального внеску начебто вигідно. Але я відразу говорив, що з цієї ідеї нічого путнього не вийде. Програма виведення зарплат з тіні має буди комплексною і включати не лише зниження податкового навантаження, – каже президент Асоціації роботодавців Зеновій Бермес. — Не єдиний соціальний внесок треба  знижувати, а шукати альтернативний варіант наповнення Пенсійного фонду. Адже навіть при таких високих відрахуваннях, які були до нового року, середній розмір пенсії виходив 1300-1350 гривень. Це критично мала сума. Але як можна її збільшити, якщо, скажімо, на Львівщині налічується 700 тисяч пенсіонерів — і лише 500 тисяч тих, хто офіційно працює? Треба змінювати систему в цілому, до того ж якнайшвидше”.

Справді, судячи з надход­жень від ЄСВ після нового року, сподіватись на підвищення пенсії годі. За даними Державної фіскальної служби, надходження від єдиного соціального внеску в січні-лютому 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року знизилися на 23,3%, або на 6 мільярдів гривень — до 19,8 мільярда гривень.

«Хоча надходження від єдиного соціального внеску і зменшились, ці цифри свідчать про те, що певний ефект зниження ставок дало, – каже експерт Реанімаційного пакета реформ Ілля Несходовський. – Ставка єдиного соціального внеску знизилась з 41% до 22%. Крім того, ті 3,6% ЄСВ, які сплачував працівник, скасували. Тобто фактично навантаження знизилось удвічі. Відтак надходження від ЄСВ мали б впасти приблизно на 50%. Оскільки падіння значно менше, значить, частина підприємств все ж пішла на підвищення чи легалізацію зарплат. Не варто забувати, що майже половина тих, хто офіційно працевлаштований, – це працівники бюджетної сфери. А зарплати бюджетників з нового року не підвищувались. Тобто при тих самих зарплатах сума, яку виділяють з бюджету на їх виплату, зменшилась. Таким чином йде економія бюд­жетних коштів. І це теж суттєво вплинуло на статистику. Щодо бізнесу, який працює в тіні, то його від легалізації зарплат стримує те, що навантаження на фонд оплати праці все ж залишаються доволі високими. Окрім ЄСВ, є ще податок з доходів фізичних осіб, який тепер 18%, та ще 1,5% військовий збір”. 12,18%

На стільки могли збільшити зарплату роботодавці за рахунок скорочення ЄСВ, не збільшивши при цьому витрати на оплату праці, підрахували у РПР.


Повернутися
26.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...