АНЕКДОТИ №60

Моєму чоловікові 40 років, а в «Однокласниках» його однокласницям по 25-30. Господи, як же важко йому давалося навчання!

* * *

— Скажіть, з якого моменту ви стали захоплюватися парашутним спортом?

— Як тільки побачив, що горить і другий двигун.

* * *

Зустрічаються дві подруги:

— Катю, ти так погладшала!

— Це я ще схудла! Бачила б ти мене місяць тому! Була такою, як ти зараз!

* * *

Чоловік на годину — відмінна робота. Забиваєш цвях у стіну, думаєш: «Змія, все життя мені зіпсувала, піду від неї!» І йдеш, ще й платять за це.

* * *

Одеська поліклініка, діалог у черзі на прийом до терапевта:

— Для поліпшення травлення я п’ю пиво, для апетиту — біле вино, для підняття тиску — червоне, для зниження — коньяк, при ангіні — горілочку.

— А воду?

— Такої хвороби у мене ще не було!

Після того як дід із першого разу задув усі 90 свічок, родичі зрозуміли, шо двокімнатної квартири цього року їм не бачити.

* * *

Учені відкрили еліксир молодості. Тепер людина може зберігати працездатність до 85 років. Спонсор досліджень — Пенсійний фонд.

* * *

Один перукар в Одесі під час роботи постійно розмовляв із клієнтом про політику. Завідувач перукарні запитує:

— Навіщо ви з клієнтом увесь час говорите про політику?

— Після почутого в нього волосся стає дибки, і мені легше стригти.

* * *

Ти чому розлучаєшся з дружиною?

— Вона вже півроку зі мною не розмовляє.

— Не квапся, добре подумай. Таку дружину не так легко знайти.

80-річному дідусю, який давно нічого не чує, лікар поставив слуховий апарат. Через місяць дідусь прийшов до лікаря на контроль.

— Напевно ваша сім’я у захваті, що ви знову чуєте?

— Я ще нічого їм не сказав, зате вже тричі довелося виправити заповіт.

* * *

У лікарню привозять чоловіка з травмою голови. Сестра заповнює карту, запитує:

— Одружений?

— Ні, це я під машину потрапив.

* * *

Склероз вніс у життя пенсіонера Івана Івановича приємну новизну. Щоранку він прокидається з новою дружиною, не здогадуючись, що це добре забута стара.

* * *

П’яний чоловік приходить додому о 3-й ночі. Дружина починає бити його по голові сковорідкою,

— Ось тобі — година, ось тобі — дві, ось тобі — три!

Чоловік із полегшенням:

— Добре, що о 24-й не прийшов!

* * *

— Як справи у вашого племінника Яші?

— Краще не питайте! Такий ледар, такий ледар! Уявляєте, на вагітній одружився, аби самому нічого робити не довелося!

* * *

Після того як дід із першого разу задув усі 90 свічок, родичі зрозуміли, шо двокімнатна квартира цього року їм не світить.

* * *

— Як справи у вашого племінника Яші?

 — Краще не питайте! Такий ледар, такий ледар! Уявляєте, з вагітною одружився, аби самому нічого робити не довелося!

 * * *

В одеській аптеці:

 — У вас є засіб для вирощування волосся?

 — Є.

 — Хороший?

 — Авжеж. Ви бачите за касою людину з вусами? Так це моя Фіра — вона намагалася відкрити пляшечку зубами.

 * * *

Одеський дворик:

— Сьомочко, йди їсти!

— Я вже поїв у Павлика!

— Ой! Це не син, а золото!

* * *

Зі сльозами Cара докоряє чоловікові:

— Тебе навіть не цікавить, чому я плачу? Хочеш, скажу?

— Не треба! У мене немає таких грошей!

* * *

— Розо Львівно, коли настає старість?

— Коли косметичка перетворюється на аптечку.

* * *

Напис на дорожньому знаку: «Водії, бійтеся тих місць, звідки з’являються діти».

* * *

Мама інструктує доньку перед весіллям:

— Беллочка, нехай Абрамчик витратить більше грошей на ваше весілля!

— Навіщо?

— Щоб потім йому було шкода з тобою розлучатися!

* * *

За рік ціни на продукти так виросли, що шуба на мені дешевша, ніж на оселедці.

* * *

— Фіма, включи ці новини, кому там ще гірше, ніж нам?

— Скажіть, з якого моменту ви стали захоплюватися парашутним спортом?

— Як тільки побачив, що горить і другий двигун.

* * *

Зустрічаються дві подруги:

— Катю, ти так погладшала!

— Це я ще схудла! Бачила б ти мене місяць тому! Була такою, як ти зараз!

* * *

Чоловік на годину — відмінна робота. Забиваєш цвях у стіну, думаєш: «Змія, все життя мені зіпсувала, піду від неї!» І йдеш, ще й платять за це.

* * *

Одеська поліклініка, діалог у черзі на прийом до терапевта:

— Для поліпшення травлення я п’ю пиво, для апетиту — біле вино, для підняття тиску — червоне, для зниження — коньяк, при ангіні — горілочку.

— А воду?

— Такої хвороби у мене ще не було!

 


Повернутися
19.03.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...