ФІГУРА ЦУКЕРОК НЕ БОЇТЬСЯ

Аби залишатися струнким, зовсім необов’язково ігнорувати ласощі

Часом учені роблять такі відкриття, що змушують іншими очима поглянути на звичні речі і відмовитися від усталених стереотипів. Скажімо, на недавній конференції Європейської асоціації кардіологів прозвучала доповідь, автори якої спростували звичні уявлення про дієтичне харчування і про те, що в боротьбі із зайвою вагою обов’язково треба відмовлятися від солодкого. Уявіть собі: автори доповіді переконані, що вживання солодощів не тільки не шкодить фігурі, а й навіть... захищає її. Дослідники переконані: прихильники ласощів ніколи не погладшають, якщо сумлінно дотримуватимуться трьох правил. А саме: не їстимуть солодощів на ніч, кластимуть на тарілку невелику порцію десерту, а сам десерт вибиратимуть якісний.

Власне, дієтологи і раніше рекомендували вживати десерти тільки вдень, оптимально — до обіду. Деякі навіть наполягали на тому, що десертом краще смакувати до основного прийому їжі, а не як зазвичай — після трапези. Мовляв, якщо з’їдати солодке перед обідом, то кількість спожитої їжі під час обіду зменшується. Фахівці радять обмежувати себе невеликими порціями ласощів: шматочок шоколаду, невеличке тістечко або одна порція морозива — надень.

До речі, про шоколад. Не забувайте, що молочний шоколад із різними наповнювачами — родзинками, горішками тощо, — це «повноцінний» десерт, його слід обмежувати. Натомість гіркий шоколад — продукт дуже корисний. Дієтологи «дозволяють» з’їдати його 50-70 грамів на день. А в дні підвищених розумових навантажень — навіть 100 грамів.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...