КИНЬ СИГАРЕТУ — ПОРОЗУМНІШАЄШ!

Відмовившись від куріння, людина відновлює ділянки мозку, що відповідають за увагу, пам’ять і мову

 Куріння прискорює процес старіння мозку. Курцям складно приймати рішення, планувати справи і вирішувати проблеми. Таким є результат нового дослідження вчених Університету Единбурга. Натомість, поквитавшись зі шкідливою звичкою, людина може порозумнішати, стверджують дослідники.

У курців, як з’ясували фахівці, процес вікового стоншування кори головного мозку відбувається швидше. Мозкова кора пов’язана з багатьма функціями, у тому числі відповідає за увагу, пам’ять і мову. Швидкість старіння мозку в курців-добровольців виявилася вдвічі вищою, ніж вдалося виявити в попередніх дослідженнях.

Науковий експеримент підтвердив: відмовившись від шкідливої звички, людина має шанс відновити товщину кори мозку. В учасників дослідження, що кинули палити раніше, мозкова кора була товщою, ніж у тих, хто відмовився від шкідливої звички не так давно. Тобто у курців є шанс усе виправити...

Тим часом фахівці ВООЗ назвали Європу світовим лідером із тютюнопаління. Згідно з оприлюдненою новою статистикою, близько третини населення Європи мають нікотинову залежність. Це найвищий показник серед усіх регіонів світу. Такі цифри — «тривожно високі», наголошують автори доповіді ВООЗ. «Якщо рівень залежності від куріння та алкоголю не знижуватиметься, матимемо катастрофічні наслідки для здоров’я майбутніх поколінь», — заявила директор Європейського відділення ВООЗ Сюзанна Джейкаб.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...