Убила чоловіка… макогоном

7 років за гратами проведе 58-річна тернополянка, яка вбила свого 33-річного знайомого макогоном. Сталося це ще у січні минулого року. Як кажуть правоохоронці, виною всьому — алкоголь. Вcтaнoвлeнo, щo пiд чac poзпивaння оковитої мiж 58-piчнoю тepнoпoлянкoю тa 33-piчним пoтepпiлим виник кoнфлiкт, y peзyльтaтi якoгo жiнкa зa дoпoмoгoю дepeв’янoгo мaкoгoнy нaнecлa дeкiлькa yдapiв пo гoлoвi чoлoвiкa, вiд яких тoй пoмep.

Згодом жiнкa пoпpocилa знaйoмoгo дoпoмoгти їй пoзбyтиcя тіла жертви. Вoни пoмicтили його y гocпoдapcькy cyмкy, якy нa caнкaх вивeзли з бyдинкy тa  cкинyли в кaнaл вoдoвiдвeдeння пiд зaлiзничним пoлoтнoм.   Після чого повернулись додому та знов почали пити, –  коментує начальник управління МВС України на Львівській залізниці полковник міліції Володимир Дитюк.

Під час розслідування правоохоронці з’ясували, що жінка ще й займалась виготовленням і збутом сурогату. В ході обшуку її помешкання було вилучено майже 300 літрів самогону.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду жінці призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

 
 

Повернутися
12.03.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...