«ІНТОКСИКАЦІЯ СТРЕСОМ»

Як стверджують медики, кожен другий українець нині живе у стресовому стані. Війна, фінансова криза, невизначеність майбутнього виснажують психічний стан кожного. Доктор медичних наук і науковий керівник Клініки здорових судин Уляна Лущик стверджує: «Ідеться, на жаль, не про поодинокі випадки. Понад рік люди скаржаться на погане самопочуття, неспокій, душевну порожнечу. Нарікають, що не можуть сконцентруватися на роботі, порушується сон, паморочиться голова, німіють руки. Так позначається на здоров’ї хронічний стрес — він впливає на мозок, судинну систему, загострює хронічні недуги. Провокує синдром хронічної втоми».

На жаль, понад 60 відсотків українців не піклуються про власне здоров’я. А про судини дбають не більш як 15 відсотків. «Однак багато недуг не мають симптомів. А потім дають про себе знати раптовим інсультом чи інфарктом, — розповідає Уляна Лущик. — Але понад 70 відсотків недуг можна попередити, якщо не ігнорувати профілактичні огляди в лікаря».

Стрес впливає на всі без винятку системи людського організму. Реакцією на стрес може стати часткова або повна втрата апетиту (у декого, навпаки, з’являється надмірне відчуття голоду, постійне бажання з’їсти що-небудь), втрата ваги або її збільшення. Полтавський психолог Сергій Сєдих каже, що людський організм має різні види захисту, але лавина тривожних новин пробиває психологічний захист. Виявилося, що протистояти інформаційній атаці більшість не в змозі. Тому, якщо повністю відмовитися від перегляду новин не можете, вибирайте 2-3 джерела, яким довіряєте, радить психолог. Але дивіться їх не щодня. Потрібне «дозоване» вживання новин, інакше, як невесело жартує фахівець, може з’явитися діагноз — «новинна інтоксикація».

Помірне тривале фізичне навантаження (скажімо, прогулянки на свіжому повітрі) допомагає справитися з проблемою. Поради психолога чи психотерапевта також можуть бути помічними. Із заспокійливих препаратів рослинного походження ефективно діють валеріана, настоянки меліси, м’яти, ромашковий чай із медом. Корисні контрастні душі – для здоров’я судин і нервової системи.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...