КОЛИ МАМА — ГЕРОЙ…

Порошенко нагородив 32 матері-героїні з Тернопільщини

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про присвоєння почесного звання «Мати-героїня».

Згідно з Указом, почесним званням нагороджено 980 жінок — багатодітних матерів, які виховали до восьмирічного віку п’ять і більше дітей, створили належні умови для виховання, фізичного, інтелектуального та духовного розвитку дітей, пише “Інфопростір”.

Зокрема, 33 нагороджені представляють Вінницьку область, 54 — Волинську область, 21 — Дніпропетровську область, 1 — Донецьку область, 66 — Житомирську область, 129 — Закарпатську область, 8 — Запорізьку область, 84 — Івано-Франківську область, 19 — Київську область, 3 — Кіровоградську область, 4 — Луганську область, 74 — Львівську область, 28 — Миколаївську область, 95 — Одеську область, 11 — Полтавську область, 175 — Рівненську область, 6 — Сумську область, 32 — Тернопільську область, 16 — Харківську область, 33 — Хмельницьку область, 43 — Черкаську область, 20 — Чернівецьку область, 18 — Чернігівську область, 7- місто Київ.

 


Повернутися
11.11.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...