ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЛІКАР ОКСАНА ТУМАНОВА: “РАК – НЕ ВИРОК, А ХВОРОБА”

Рак молочної залози стосується кожної двадцятої жінки на планеті. У Європі ця патологія розвивається протягом життя в кожної десятої жінки. Ця злоякісна пухлина довгий час не привертає до себе увагу через відсутність больового синдрому.

У той же час, розповідає виданню «Наш день» завідувач І хірургічним відділенням Тернопільського обласного комунального клінічного онкологічного диспансеру Оксана Туманова, своєчасна діагностика та лікування допомагає побороти недугу або ж надовго продовжити повноцінне життя жінки.

Підступність хвороби в тому, що якраз на перших стадіях, коли ефективне лікування, помітити ріст пухлини самій пацієнтці вдається вкрай рідко, оскільки яскравих симптомів немає. Щорічне обстеження молочних залоз роблять лише деякі жінки, що піклуються про своє здоров’я. Страх знайти у себе тривожні ознаки раку грудей, відсутність уваги до свого організму іноді призводять до того, що жінка звертається за медичною допомогою надто пізно. Страшно має бути від можливого ризику знаходження пухлини вже на запущеній стадії, а не від імовірності її виявлення на початку.

Близько 70% жінок мають доброякісні недуги грудей

Зазвичай будь-які зміни в молочній залозі у жінок викликають страх. Однак вони не завжди пов’язані зі злоякісними процесами. Доброякісні захворювання молочної залози спостерігаються у 25-30 разів частіше, ніж рак. Різноманітні патології виникають у 55-70% жінок. Деякі з них потребують хірургічного втручання, однак значна частина лікується консервативно, без операцій. Важливо звернутися до лікаря, аби поставити правильний діагноз.

90% жінок, що хворіють на рак молочної залози, – це жінки старше 40 років. До чинників ризику належать спадковість, проведення абортів, пізнє народжування дітей і недостатнє вигодовування грудьми, неконтрольоване вживання контрацептивів, травми молочної залози, порушення сексуального життя, тютюнопаління, вживання алкоголю, малорухомий спосіб життя, нестача вітамінів, особливо А, Е, Д, стреси. Підвищують ризики і гінекологічні та ендокринні патології.

Треба зазначити, що рак молочної залози називають проблемою розвинених держав. Очевидно, це пов`язано з тим, що в таких країнах низька народжуваність, дітей вигодовують грудьми дуже короткий проміжок часу, набагато частіше використовують штучні суміші. Значно більша кількість жінок приймають гормональні контрацептиви, причому часто – безконтрольно. В азійських країнах, де висока народжуваність, кількість випадків захворювань на рак молочної залози значно менша.

Не зволікайте з візитом до лікаря

Звернення жінки до лікаря-онколога дає їй шанс і на подовження життя, і на одужання. Про це свідчить медична статистика. Що раніше жінка звертається по лікарську допомогу, то має більше шансів продовжувати повноцінно жити.

Окрім того, витрати на лікування раку занедбаних форм дуже зростають, інколи – у 25 разів. Якщо на ранніх стадіях буває достатньо хірургічного лікування, то у разі задавнених форм призначають комплексне лікування – хіміотерапію, опромінення, гормонотерапію, імунотерапію.

Але навіть на занедбаних стадіях хворим не можна нехтувати професійною онкологічною допомогою. Лікарям часто вдається зменшити пухлину. Медицина зараз на такому рівні, коли навіть на третій та четвертій стадії раку при правильно підібраному лікуванні вдається значно подовжити життя хворим.

Одним з чинників, чому жінка боїться прийти до лікаря, є страх втратити молочну залозу. Однак, якщо звернутися вчасно, на початкових стадіях, можна зберегти орган. Є сьогодні й можливість відновити форму та об’єм молочної залози.

Як виявити недугу?

Оскільки сьогодні рак грудей успішно лікують на початкових стадіях, головним у подоланні цієї недуги є рання діагностика. Тому жінки повинні пам’ятати про важливість самостійного обстеження та регулярні профілактичні медогляди.

Щоб виявити недугу на ранній стадії, жінка вже після 20 років має проводити регулярне самостійне обстеження. Це проста процедура, яка займає не більше півгодини і яку слід проводити раз у місяць. Огляд слід проводити на 7-10 день менструального циклу. Найчастіше саме жінка виявляє у себе перші ознаки раку грудей.

Найбільш небезпечними періодами ризику захворювання раком молочної залози фахівці вважають 45-50 і 55-60 років. Але цей вид онкологічної пухлини нестримно молодіє, тому увага до свого організму має бути, незалежно від віку.

Ознаки раку молочних залоз

Насторожити мають ущільнення, припухлості в молочній залозі. Деформація форми грудей, зміна обрисів або структури. Втягнення соска, наявність жовтих або кров’янистих виділень. Біль і неприємні відчуття у грудях. Шкіра грудей в одному місці може втягуватися або зморщуватися. Збільшення пахвових лімфатичних вузлів, припухлість плеча.

При виявленні яких-небудь змін в грудях, не варто панікувати. Адже понад 50% жінок мають різні зміни в молочних залозах і не факт, що це є онкологічним процесом. При підозрілих перших ознаках пухлин грудей слід негайно звернутися в спеціалізовану клініку для уточнення діагнозу.

Методи діагностики: кому проводити і коли

Самодіагностика дуже важлива для своєчасного виявлення різних порушень у жіночому організмі, ознаків раку молочних залоз, причому це робити і не складно, і не довго. Якщо в порівнянні з минулим оглядом жінка виявила підозрілі ділянки в молочних залозах, не слід відкладати візит до фахівця. Мамолог або гінеколог може диференціювати «знахідку», визначити, уточнити діагноз, направити пацієнтку на додаткові обстеження.

Сьогодні найбільш ефективний метод ранньої діагностики патології молочної залози – мамографія. Це дає можливість виявити пухлини розміром від 0,3 см. Жінкам від 40 до 50 років можна проводити раз на 2-3 роки, а після 50 років – раз на 1-2 роки. Достовірність такого методу становить 75-95%.

Існують й інші методи виявлення недуги, та головне – сумлінне ставлення до свого здоров’я. Пильність та вчасне звернення до лікаря може врятувати життя.


Повернутися
30.10.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...