А-А-АПЧХИ! НА ТЕРНОПІЛЬ «ЙДЕ» ГРИП!

22 тернополян, з низ 16 - діти, госпіталізували минулого тижня в місті з діагнозом ГРВІ, кажуть в міській санепідстанції. - Станом на 11 жовтня хворих на десять тисяч населення було 60, а це 67,4 відсотка від орієнтовного розрахункового показника, за яким визначають початок епідемії, - розповіла "20 хвилин" лікар-епідеміолог міського відділу держсанепідслужби Лариса Гранична. - І хоч цей показник менший за минулорічний на 2,6 %, але в порівнянні з минулим тижнем зріс на 7,5%. За минулий тиждень на ГРВІ захворіла 461 дитина, віком до 14 років, а це на 64 випадки більше, аніж за попередній, коментує пані Гранична. - Загалом, найчастіше хворіють дітки, віком 5-9 років, вони складають 46% від загальної кількості хворих дітей, потім підлітки 10-14 років - їх рівно четвертина, - продовжує пані Гранична. Щоб не захворіти на ГРВІ, лікарі радять зміцнювати імунітет, уникати переохолоджень та місць масового скупчення людей, а також часто провітрювати приміщення, де працює багато людей. Крім того, не забувати і про народні методи, адже фітонциди, які є у часнику та цибулі допомагають зміцнити здоров’я та боротися з вірусами.   

  Разом з тим, застерігають: не займайтеся самолікуванням. Якщо почуваєтесь зле, залишитесь вдома та викликайте лікаря.

МАРІЯ ПАВЕЛЬЄВА, начальник відділу епідеміології ГУ Держсанепідслужби в області, зазначає: «Показник захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції з 5 по 11 жовтня поточного року складає 19,8 випадків на 10 тисяч населення при епідемічному порозі 27, 5 випадків. 1113 осіб звернулися за медичною допомогою, із них 1109 – діти. Відповідно до попереднього тижня, в нас відмічається ріст захворюваності на 9,4 %».  

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я,  цьогоріч в Україні циркулюватимуть три штами грипу – Каліфорнія, Швейцарія та Пхукет. Небезпечне захворювання, каже Марія Павельєва,  насамперед, можливими ускладненнями.

 


Повернутися
17.10.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...