В ПОШУКАХ КОХАННЯ

Австралійка сходила на 75 побачень у 22 країнах

 Оскільки нормальні принци під порогом зазвичай не валяються, інколи в пошуках доводиться й помандрувати. Австралійка Бембі Сміт, наприклад, не полінувалася сходити на 75 побачень у 22(!) країнах світу, аби розшукати «того самого, єдиного».

 Як пише газета «Міррор», у світове турне з такою романтичною метою 56-річна жінка подалася після того, як марно намагалася знайти достойного кандидата в партнери у своїй країні. Із попереднім чоловіком Бембі розійшлася, коли їй було 47.

Тепер міс Сміт може давати майстер-класи з порадами щодо особливостей знайомства в різних країнах світу. Власне, такі плани в неї є, а поки що Бембі видала книжку під назвою «Меню з чоловіків», у якій розповіла про свої пригоди. За словами авторки, найлегше знайти претендента на романтичне побачення у Європі, а от у Японії, Бразилії та Росїі з цим можуть виникнути труднощі. При цьому жінка не розповідає, наскільки далеко вона була готова зайти у цих побаченнях.

Серед чоловіків, з якими Сміт зустрічалася у своїх мандрах, були знайомі Пола Маккартні й Мадонни, хлопець, що мріє стати серійним убивцею, та 23-річний священик із Ватикану. Найбільше ж Бембі запам’яталася 14-годинна прогулянка з італійцем на ім’я Стефано.

А от «того самого» австралійка так і не зустріла. От і шукай їх після цього, тих принців. Явно, всіх уже розібрали...


Повернутися
17.10.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...