Панікуеш? Утридорога купуєш!

Минулого тижня всі українці різко збідніли. Обвал гривні та стрімке зростання цін змусили людей скуповувати товари «про запас». Кілька днів поспіль у магазинах було справжнє продуктове пекло. Макарони, цукор, крупи, борошно, олія, — продукти на полицях танули на очах. Продавці не встигали викладати товар – налякані люди миттю розбирали «дефіцит» до своїх кошиків, а цінники в магазинах переписували кілька разів на день...  Правда, причина такої масової продуктової істерії — не війна, а страх побачити нові ціни на товари. Звичне «не тягніть стільки, це ж усе жуки сточать» не діє: коли всі навколо гребуть, логіка відмикається, а порожні полиці лише додають ажіотажу.  

Люди бояться інфляції, тому і створюють паніку, яка приносить прибуток власникам магазинів. Та не лише люди створюють ажіотаж довкола продуктів харчування – самі магазини заохочують купувати той чи інший товар, штучно підвищуючи на нього попит. Написи «Не більше 5 кг в одні руки», «Продаж не більше 10 упаковок», змушують покупців думати, що ціна на товар буде підніматися, або його залишилось зовсім мало. Навіть той, хто не думав купувати олію, цукор, борошно чи сіль, обов’язково прикупить «про запас», «на потім» – одним словом, «шоб було». От і виходить, що всі залишаються задоволеними: власники магазинів рахують грошики за залежаний товар, а наївний покупець щасливий біжить додому з упевненістю, що зірвав «продуктовий джек-пот», купивши товар за вигідною ціною.

Тим часом експерти пояснили, що подібна продуктова паніка — штучна. Експерт аграрного ринку Марія Колесник  розповіла, що економічна ситуація в країні суттєво не змінилася, все інше — риба в каламутній воді, адже молоко, яким не запасешся, м’ясо і сало не подорожчали.

Продуктова паніка? Причин — немає!

Очільники Тернопільщини не бачать підстав для підвищення цін. Виконувач обов’язків голови Тернопільської облдержадміністрації Іван Крисак так коментує продуктовий ажіотаж у  магазинах області: «Дефіциту продуктів в області немає. Більше того, є перевиробництво певних товарів, — каже Іван Крисак. – Прикро, що люди починають панікувати та витрачають останні гроші для закупівлі товарів у великих кількостях.  Адже ця паніка є штучно створена російськими спецслужбами, які прагнуть розпочати революцію всередині України і таким чином послабити військову обороноздатність…»

«Підприємства переробної та харчової промисловості області з початку року порівняно з відповідним періодом попереднього року наростили обсяги виробництва продуктів на 43,2%. Зокрема, збільшили виробництво молочної продукції та борошна на 17%, круп — більш як удвічі», - наголосив директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації   Олег Напора.

До слова, з метою забезпечення населення області продуктами найближчим часом в Тернополі та районних центрах проведуть ярмарки.

Гірко... від ціни

на цукор

Те, що люди масово скуповують товари на ринках та у супермаркетах,  має як свої плюси, так і мінуси – як для підприємців, так і для простих громадян, вважає економіст, фінансовий директор Львівської бізнес-школи УКУ Михайло Сало.

— Для української економіки те, що люди масово витрачають гроші, з одного боку добре, — зазначає пан Михайло, – адже таким чином бізнес отримує гроші для подальшого розвитку (хоча, тут багато в чому усе залежить від того, чи буде бізнес вкладати їх у розвиток). З іншого боку, такий шалений ажіотаж призведе до інфляції – цього не уникнути, коли попит перевищує пропозицію.

А для простих українців бажання потратити якомога більше гривень в якомога коротші строки навряд чи допоможе зберегти заощадження, а навпаки – призведе до додаткових втрат.

  «Дивлячись на ажіотаж у наших крамницях, з одного боку - шкода людей, з іншого – це трохи смішно. До прикладу, я чув, що люди, боячись знецінення гривні, скуповують не лише продукти, але й посуд і баняки. У будь-якому випадку гривні більш ліквідні, ніж такі товари. Я б волів мати нестабільні гривні, ніж заощадження у баняках», - каже Михайло Сало.

Якщо ж ви вирішили купувати тонни продуктів – це теж важко назвати розумним вкладенням коштів. Адже вони швидко псуються, та й ціни на них, незважаючи на ріст цін на паливо та падіння курсу гривні, навряд чи сильно зростуть.

Коли захочете щось купити, треба задуматися, чи є причини для дефіциту такого товару, радить економіст. До прикладу, цукор, ціна якого зросла до 20 гривень за кілограм. Подорожчання, як і на інші групи ходових продуктів, сталося враз: із 8–9 грн/кг до 15-20 грн/кг. У деяких магазинах цукор взагалі відсутній, а коли з’явиться, попереджають продавці, буде уже з новою ціною…  Аналітик консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник пояснила – цукром зараз спекулюють. «Цукор виробляється в Україні і з української сировини.  Складова палива у виробництві цукру не є такою значною. Ще цього року урожай, як цукрового буряка, так і гречки та соняшника був хорошим. Відтак, передумов для значного росту цін на ці продукти немає,— каже Марія Колесник. — Я не розумію ціни в 20 гривень за кілограм цукру, адже більшість цукру переробили минулого року. Тому зараз на нього не впливає ціна бензину та енергоносіїв. Це звичайна спекуляція, бо на товари, що довго лежать, пішов ажіотаж».  

З’їмо ще не один пуд солі  

Вщухає нині і так звана соляна лихоманка, говорять продавці. У магазинах і супермаркетах дивуються: до такого попиту на сіль не були готові. Якби не чутки про закриття заводу в Артемівську, кажуть, сіль лежала б на полицях, як і зазвичай. Зрештою, відсутність якогось продукту в магазині – ще не ознака дефіциту. Підстав для продуктового дефіциту, це стосується і солі також, наразі немає, стверджує економіст Олександр Жолудь. «Будь-який магазин закуповує ту кількість солі, яку він може продати впродовж місяця. Коли починається подібна паніка,  люди скупувують значно більше (тієї ж таки солі), ніж їм потрібно. Відповідно, не розраховуючи на таке споживання, товар зникає з магазину».

Артемівський завод  вчергове спростував чутки про закриття. 2 мільйони 600 тисяч тонн солі - харчової і технічної - видобув за минулий рік один із найкрупніших в Україні заводів із виробництва цього продукту «Артемсіль», що на Донеччині.

Відтак, за словами його комерційного директора Ігоря Костиріна, дефіциту солі в Україні немає, її запасів вистачить ще на сотні років і ціну на неї підприємство підвищувати не збирається. А це значить, що підвищення цін — спекуляція.  Потрібно, щоб місцева влада прослідкувала за ціноутворенням».

Панічним настроям піддаються найбільше люди з найменшими доходами. Вони витрачають останні гроші на продукти, які їм не знадобляться найближчим часом. Тож треба закликати людей заспокоїтись і купувати не будь-що, а лише те, що гарантовано знадобиться. Україна може годувати своїми харчами півсвіту, і будь-які запити внутрішнього ринку буде легко задоволено, про жодну фізичну нестачу продуктів не може бути й мови. Інша річ, що торговельні мережі мають чималий запас продукції, закупленої за низькими цінами і просто хочуть більше заробити, перепродавши її втридорога. Тому радимо влаштувати «бойкот» занадто дорогим товарам.