ЗОЛОТІ ГОЛОВИ

У Києві відбулася виставка дитячих винаходів, які могли б допомогти Україні вирішити питання з енергозабезпеченням та покращити оборонний потенціал

Винахідники віком до 17 років презентували свої розробки та дослідження у стінах Київського національного університету, куди було запрошено представників найбільших компаній України та світу.

Серед безмежжя винаходів фахівці звернули особливу увагу на вежу, що дозволяє видобувати електрику безпосередньо з повітря. Її сконструював школяр із Кіровоградщини Самуїл Кругляк. За свій винахід на Олімпіаді геніїв у США він уже здобув бронзову медаль, стипендію в розмірі 700 доларів щомісяця і можливість навчатися в одному з кращих технічних вишів Америки. Проект Самуїла Кругляка має назву «Отримання електроенергії з атмосфери». Юний винахідник пропонує добувати електроенергію з атмосфери за допомогою штучної іонізованої хмари за рахунок сильного електричного поля, яке випромінюватиме іонізуюча вежа. За підрахунками винахідника, один кіловат такої електроенергії буде коштувати три копійки. «Цей винахід я побачив уві сні ще у восьмому класі. Через два роки завдяки викладачам iз Малої академії наук цей проект вдалося втілити в життя», — розповідає «УМ» юний дослідник. Міні-модель установки, зібрана в київській лабораторії, вже працює і дає результати. Поки про промислове виробництво не йдеться, автор надто молодий і планує навчатися в США. Швидше за все, там його винахід і буде втілено в життя, оскільки в Україні диво-вежа поки не знайшла підтримки ні влади, ні інвесторів. «У нашій державі взагалі досить складно знайти інвесторів, «золото» під ногами просто не помічають. Україна вже давно могла б заощаджувати мільйони доларів, якби хоча б спробувала допомагати у розвитку новітніх технологій, натомість ще більше ускладнює шлях молодих винахідників купою патентних документів та перевірок, які гальмують навіть реєстрацію винаходу. Як результат, на нашому національному розумі наживаються країни, які таки змогли дати винахідникам надію та матеріальну базу», — скаржиться «УМ» Олег Клемовський, голова Комітету допомоги в науковій діяльності школярів та юніорів iз галузі фізики при Малій академії наук. Дійсно, порядок отримання реєстраційних документів є досить тривалим і копітким. Хоча наразі у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі запевнили, що готується низка реформ, які сприятимуть швидкому й ефективному впровадженню нових технологій та повністю захищатимуть права винахідників. Зі свого боку, Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації (ЕВА) додала, що старт реформи у сфері захисту інтелектуальної власності — це позитивний сигнал для європейських партнерів. «Україна дійсно готова проводити реформи та захищати права інвесторів. Це особливо важливо з точки зору виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС. Так само важливо, що до розробки концепції були залучені представники усіх сторін, у тому числі представники бізнесу», — підкреслила вона.

Також значну частину виставки займали винаходи мілітарного плану, починаючи від «невидимих» безпілотників, закінчуючи приладами нічного бачення, зробленими в домашніх умовах iз підручних матеріалів. Діти розповідають, що наразі питання безпеки країни постає так само гостро, як і проблеми економічного характеру. «Дуже багато солдатів воює на сході. Дуже багато тих, які там загинули, це дійсно страшно, адже всі вони — сини нашої нації. Мій винахід є дуже простим у використанні та допомагає знаходити й знешкоджувати міни, яких на території Донбасу зараз дуже багато», — говорить 16-річний харків’янин Юрій Рибак.

В організаторів заходу ще багато ідей, як донести науку до української молоді та інвесторів. «Одна з них це — «Наукові пікніки для дітей». Молоді ентузіасти хочуть довести всім: наука може бути цікавою, а вчені — це не обов’язково відлюдькуваті й суворі люди», — розповідає координатор проекту в Києві Анастасія Шелевицька. За її словами, проведення таких заходів у містах приводить до буму в наукових гуртках. Адже діти самі просять батьків записати їх туди. І потім саме з них виростають найпрогресивніші винахідники. Так, проблеми з фінансуванням завжди є. Наприклад, виставка винаходів — некомерційний проект, існує за рахунок благодійних організацій, збирали на неї кошти на біржі благодійників. Організатори активно спілкуються з науковцями, аматорами.

До речі, український диво-вітряк унікальної форми, створений винахідником iз Київської області Олексієм Оніпком, виробляє енергію навіть тоді, коли швидкість вітру не перевищує... одного метра за секунду, і не залежить від того, з якого боку дме вітер. Його розробка принесла Україні найпрестижнішу світову премію в галузі альтернативної енергетики — «Зеленого Оскара». Це важливо, оскільки в Україні вітрів більше 10 метрів за секунду практично не буває. Для порівняння він встановив ліворуч звичайний вітряк. Три лопаті пропелера гучно крутяться за сильного вітру, коли ж протяг стихає, зупиняються, а різнокольорові «квітки» диво-вітряка продовжують обертатися. Ефективність власного творіння пан Оніпко пояснює природною формою. Спіраль ніби закручує вітер у себе. Учений каже, що суть його винаходу кожен, хто був у натовпі, зрозуміє. Над найефективнішою формою науковець працював десять років. Для тестувань разом із друзями-авіаторами склав посеред кімнати аеродинамічну трубу, яка розганяє вітер до 15 метрів за секунду. Зараз винахідник шукає інвестора для промислового виробництва диво-вітряка. Веде переговори з кількома компаніями — з Канади, Узбекистану і Казахстану. Головна умова, яку він ставить перед інвесторами, — будівництво заводу має бути на території України.


Повернутися
02.10.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...