РЕСУРСИ МАЙБУТНЬОГО УРОЖАЮ

Посуха, відсутність мінеральних добрив, дорогі фінансові ресурси — така цьогоріч специфіка осінньої посівної в Україні

На полях удень і вночі не припиняється робота: підоспіли пізні зернові, достигла кукурудза, закладають нові посіви озимини на майбутній рік. За інформацією «УМ» та директора департаменту землеробства та технічної політики Мінагрополітики Володимира Топчія, під урожай 2016 року в усіх категоріях господарств озимі зернові прогнозується висіяти на 7,4 мільйона га. Минулого року мали 8,97 мільйона.

Що маємо, чого хочемо

Мінагрополітики оцінює загальну потребу в насінні озимих на рівні 1,6 млн. тонн. У тому числі пшениці — 1,3 млн. тонн, жита — 36 тис. тонн, ячменю — 198 тис. тонн, ріпаку — 5 тис. тонн. На думку Володимира Топчія, посівного матеріалу в аграріїв достатньо: щоб забезпечити сільськогосподарських виробників насінням на пільгових умовах, ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» акумулювало 9,4 тис. тонн насіння озимих культур. Через анексію Криму, окупацію частини територій Донеччини і Луганщини, а також посилення атестаційних вимог це на 200 тонн менше, ніж у минулі роки, але загалом достатньо.

Гірше з добривами. Чиновники визнають, що на ринку мінеральних добрив ситуація далека від бажаної. У зоні проведення АТО опинилися хімічні підприємства «Сiверськодонецьке об’єднання «Азот» та «Концерн «Стирол», якi сьогодні не працюють. Крім того, через конфлікт iз «Нафтогазом» не працюють підконтрольні «опозиційному» олігарху черкаський «Азот» та «Рівнеазот». Тобто виникла вкрай несприятлива ситуація з постачанням мінеральних добрив. За підрахунками експерта ринків рослинництва асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Віталія Кордиша, лише через зупинку двох заводів у зоні бойових дій вітчизняні виробничі потужності скоротилися на 2-2,3 млн. тонн аміаку, 1-1,2 млн. тонн селітри, 1-1,4 млн. тонн карбаміду, близько 100 тис. тонн КАС. Тому на період осінньої посівної кампанії відчуватимуться проблеми щодо забезпечення сільськогосподарських виробників мінеральними добривами через зменшення пропозиції добрив на ринку та зниження купівельної спроможності аграріїв.

Мінагрополітики запропонувало законодавчо врегулювати спрощення процедури реєстрації мінеральних добрив до 14 днів, аби якось пом’якшити форс-мажорні обставини. Керівник аналітичної служби консалтингової компанії Dykun Руслана Бутило зазначає, що наразі справді розглядається можливість запуску підприємств концерну Osthem, скорочення процедури реєстрації імпортних мінеральних добрив до 14 днів та призупинення дії антидемпінгового мита на російську аміачну селітру й відміни 5-відсоткового додаткового митного збору на цю групу товарів.

«Відповідно до заявки сільгосптоваровиробників потреба у мінеральних добривах для проведення осінньо-польових робіт становить 614 тис. тон поживних речовин, у тому числі: азотної групи — 327 тис. тонн, фосфорної — 156 тис. тонн та калійної — 131 тис. тонн», — повідомили в Мінагрополітики. Враховуючи перехідні залишки в обсязі близько 395 тисяч тонн поживних речовин мінеральних добрив (64% до заявки), в т.ч. азотних — 204 тисячi тонн, або 62% до заявки (у 2014 році — 64%), фосфорних — 108 тисяч тонн, або 69% до заявки (67%), калійних — 83 тисячi тонн, або 63% до заявки (61%), для успішного проведення посівної господарствам необхідно придбати ще близько 146 тисяч тонн поживних речовин, або 421 тисячу тонн азотних добрив.

Води... Води?..

Віталій Кордиш зазначає, що цього року найактуальнішими для осінньої посівної можна виділити три фактори: погодні умови, фінанси та складнощі з мінеральними добривами. Для проведення посівної у ґрунті повинна бути достатня кількість вологи, щоб забезпечити нормальний розвиток посівів восени та створити передумови для їх успішної перезимівлі. «Наразі через посушливу погоду відбувається затримка з посівом озимого ріпаку. Станом на 1 вересня в Україні його було посіяно на 273 тисячах гектарів, що на 37 відсотків відстає від аналогічних показників минулого року. Це може призвести до зменшення посівних площ під цією культурою та вплинути на її перезимівлю, — відзначає він. — З іншого боку — опади у період осінньої посівної кампанії негативно впливають на збір пізніх ярих культур (кукурудза, соняшник, соя), розтягують терміни, збільшують втрати урожаю та витрати на досушування зерна до необхідних норм. Надмірні опади часто не дозволяють вчасно виконати посів озимих, що призводить до порушення технологічних процесів та у підсумку теж може мати негативні наслідки», — додає експерт.

Фінанси заціпило

Потреба українських аграріїв у коштах для проведення осінньої посівної кампанії становить 80 мільярдів гривень. За словами директора департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики Баграта Ахіджанова, основна проблема, з якою вони стикаються, залучаючи оборотне фінансування, — невигідні умови кредитування. «У цьому році держава виділила 300 мільйонів гривень на програму компенсації відсотків за кредитами для аграріїв, однак отримати її змогли тільки малі й середні підприємства з обсягом реалізації не більше 10 мільйонів гривень на рік. Тобто менше 10 відсотків аграрних підприємств країни», — каже він. І нагадує: у 2015 році відсоток прострочених аграріями кредитів виріс у рази в порівнянні з показниками попередніх років. За словами чиновника, у кризовий 2010 рік відсоток неповернених кредитів становив 13,3%, у 2011 році — 8,6%, у 2013 році — 5%, а в поточному році зріс до 18,8%. «На 70 відсотків аграрії використовують приватні кредити від небанківського сегменту. Це і так звані бартерні операції, і наперед оплачений товар. Лише 30 відсотків припадає безпосередньо на банківське кредитування АПК», — зазначив Ахіджанов.

У нинішньому сезоні, за словами Кордиша, критичність ситуації полягає у тому, що, з одного боку, у зв’язку з девальвацією гривні зросла собівартість виробництва та збільшився обсяг коштів, необхідних для закупівлі виробничих ресурсів, а з іншого — через кризу в банківському секторі кредитування аграрних підприємств значно знизилось. При цьому ставка кредитування наразі становить 27-30%, а це робить навіть ті кредитні програми, що залишилися, недоступними. Як наслідок, підприємства вимушені зменшувати використання добрив і засобів захисту рослин, а для закупівлі необхідних ресурсів їм доводиться шукати альтернативні інструменти та використовувати внутрішні резерви, які значною мірою були використані під час весняно-польових робіт. А з того часу вартість деяких видів ресурсів виросла майже вдвічі. «Пальне, яке зараз продається на внутрішньому ринку, вироблено з нафти, закупленої півроку тому, а отже, на її ціну впливає курс долара піврічної давнини», — нагадує аналітик Руслана Бутило. І зазначає: девальвація гривні рік до року на 70% позначилася на статтях витрат аграрія, у першу чергу — на вже згаданих добривах, засобах захисту рослин, імпортованому насінні.

І все-таки вона засівається

За деякими прогнозами, вартість посівної цьогоріч виросте на 5-7% переважно за рахунок енергоресурсів та добрив. Частково пальне та насіння аграрії закупили наперед, девальвації такої стрімкої, як минулого року, не було. Та й навчилися вже перестраховуватися. «Підвисає» проблема з добривами: обмеження фінансових ресурсів аграріїв змусить економити на них, обмежуючи паралельно i внесення засобів захисту рослин. Це, звісно, позначиться на результаті — зменшить урожайність, погіршить якість. А далі — й на цінах реалізації та прибутках... Утім ні для кого з них не стоїть питання — сіяти чи не сіяти. Екстремальна ситуація прискорила перехід думаючих вітчизняних власників малого та середнього бізнесу на енергоощадні та ґрунтозахисні технології, які допомагають зекономити до 60 відсотків ресурсів і грошових витрат. Кiлькiсть прихильників ідеї домовлятися з природою iз кожним роком зростає.