ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ПЕНСІОНЕРИ «РОЗБАГАТІЛИ» НА 125 ГРН.

Верховна Рада України затвердила зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» згідно яких починаючи з вересня місяця, а не з грудня, як планувалося,  мінімальна пенсія за віком зростає на 13% (125грн.) — з 949  до 1074 гривень.

Розмір підвищень для більшості пенсіонерів буде індивідуальним і залежатиме від стажу та заробітної плати з якої її розраховували.

Мінімальний розмір пенсії за віком, яка призначена до 01.10.2011 року, за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу , а мінімальний розмір пенсії за віком, яка призначена, або перерахована з урахуванням стажу та заробітку після 01.10.2011 року за наявності у чоловіків 35 а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність та за кожний рік понад 25 або 35 років для чоловіків та 20, або 30 років для жінок, розмір пенсії збільшується на 1 відсоток від розміру пенсії, яка обчислена відповідно до ст.27 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але не більше 1 відсотка від прожиткового мінімуму.

Підвищення до пенсій буде виплачено в жовтні і за вересень, і за жовтень.

А ЯК В ІНШИХ КРАЇНАХ

Німеччина: бюргерський рай

Середня пенсія — 1200 євро. Чоловіки, як правило, отримують більше жінок. А жителі західних земель більше, ніж жителі східних.
Середня тривалість життя — 80 років.
Зараз німці відправляються на заслужений відпочинок у 65 років і 3 місяці. Але до 2030 року пенсійний вік підвищать до 67 років (і для чоловіків, і для жінок).
Кожен працюючий житель Німеччини платить пенсійний податок в 20,3% від місячного заробітку. Причому сам працівник сплачує всього лише половину цього внеску, а основну суму виплачує роботодавець. При цьому багато німецьких пенсіонерів у старості люблять переїжджати на південь Європи. Там життя дешевше, та й жити в теплому кліматі приємніше.

Франція: шерше ля стаж

Середня пенсія — 1100 євро.
Середня тривалість життя в країні — більше 81 року.
Пенсійний вік у Франції в 2011 році підвищили до 62 років (збільшують поступово — на три місяці кожен рік).
Пенсійна система. Щоб отримувати хорошу пенсію, потрібно врахувати масу додаткових показників. Потрібно мати трудовий стаж не менше 40 років. Плюс діють як підвищувальні (якщо ви працювали довше), так і понижуючі коефіцієнти. Наприклад, якщо вам виповнилося 62 роки, але стажу не вистачає, то за кожний відсутній рік застосують штрафний коефіцієнт в 5%. Максимальний — 25%.

Японія: країна трудоголіків

Середня пенсія — $ 2 000.
Тривалість життя одна з найвищих у світі — 83 роки.
При цьому номінальний пенсійний вік — 65 років. Влада багато разів намагалися його підняти, але так і не зважилися це зробити. Тим більше що фактично багато жителів йдуть на заслужений відпочинок пізніше — в середньому в 70 років.
Пенсії в Японії досить високі. Але це компенсується вкрай високою вартістю життя. Та й у процесі роботи доводиться багато чим жертвувати. Приміром, стандартна відпустка в японських корпораціях — всього один тиждень в році. З часом цей термін зростає, але брати повну відпустку вважається в цій країні поганим тоном.

США: янкі відпочивають на свої

Середня пенсія — $ 1300.
Середня тривалість життя — 78 років.
Пенсійний вік теж поступово підвищується до 67 років, але вийти на пенсію можна і раніше — в 62 роки, тоді будете отримувати менше.
Всього з зарплати працівника платиться 15,3% на соціальні потреби. При цьому половину внеску робить сама людина, а половину — роботодавець. Плюс діють численні системи, що дозволяють людині самостійно накопичити собі на старість. Наприклад, є спеціальні пенсійні рахунки, які звільняються від оподаткування. У підсумку серйозну частину своєї пенсії громадяни відкладають собі самі.


Повернутися
02.10.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...