ВЕСІЛЛЯ ЗІ СМЕРТЕЛЬНИМ КІНЦЕМ

 Більше тижня тому, повертаючись з весілля, зник 17-річний житель  села Лисівці Заліщицького району Іван Педько. До пошуків хлопця долучались жителі навколишніх сіл, міліція, ДСНС. Тіло виявили на 5-тий день пошуків, закопане на покинутому кар’єрі.

Виявляється, жертва і нападник гуляли на одному весіллі. Поки гуляли весілля, 17-річний хлопець пересікся зі своїм вбивцею двічі. Як виявилось, вони були на одній забаві, проте в різний час. Деталі трагедії в Заліщицькому районі розповів на прес-конференції начальник обласного УМВС Олександр Богомол.

Нагадаємо, більше тижня тому, повертаючись з весілля, зник 17-річний житель села Лисівці Заліщицького району Іван Педько. До пошуків хлопця долучались жителі навколишніх сіл, міліція, ДСНС. Тіло виявили на 5-тий день пошуків, закопане на покинутому кар’єрі.

За словами очільника міліції, перше непорозуміння між підлітком та його кривдником сталося задовго до смерті юнака.

- Хлопець впав зі скутера, лежав біля дороги. Їхав чоловік бусом, зупинився, щоб допомогти, і між ними виник конфлікт. Вони побились. Чоловік поїхав на весілля, а цей хлопець, якраз з весілля повертався. У потерпілого за результатами експертизи виявили 4 проміле алкогольного сп’яніння.

Прибувши на весілля, чоловік ділився за чаркою про свою дорожню пригоду. Згодом він виявив, що у нього пропав гаманець. Появився «захмелілий» намір повернутися, оскільки чоловік запідозрив, що гаманець міг випасти під час сутички або хлопчина просто викрав його.

- Чоловік бусом повернувся назад і того ж хлопця, якому раніше намагався надати допомогу,  збив. Збив, знайшов свій гаманець в нього, тіло відтягнув на обочину. І потім повернувся додому. Зрозумів, що потрапив в біду, взяв лопату, знову повернувся і тіло закопав на одному з піщаних кар’єрів.

Трагічна подія сталася в ніч з суботи на неділю. Мати хлопця забила на сполох перед обідом в понеділок, звернувшись в міліцію, каже Олександр Богомол. Міліція відтворила подію з чоловіком на бусі. Він на початках розповів про дорожній конфлікт, але приховав, що збив і закопав хлопця. Бо й на весіллі розповідав, що хотів помогти, а тут спричинилася бійка, результатами якої були синці на його обличчі.

Все ж таки під тиском доказів чоловік признався, що заподіяв лихо.

- Проводили ми заходи, шукали інформацію. На місці події активно працювали по залишках скутеру, по утворених слідах. Бус ми зразу ж забрали в того чоловіка. Тільки як ми знайшли, в бусі була кров, були якісь вм’ятини на машині. Складали все до купи, поспілкувались з чоловіком і, розказавши, що ми маємо доказову базу, чоловік зізнався у скоєному. Він показав, де заховав хлопця.

За словами начальника УМВС, експертиза була проведена наступного дня після знайдення тіла хлопчини. Судмедекспертів викликали з обласного центру. Вони виявили в результаті вскриття, що травми на тілі характерні для ДТП. Експертами було встановлено, що смерть наступила миттєво внаслідок черепно-мозкової травми.

Винна особа затримана міліцією в порядку ст 208 КПК України. Йому оголошено підозру за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу, тобто дорожньо-транспортна пригода, яка потягнула за собою смерть потерпілого.

- Зараз ще тривають деякі експертизи, але справа має перспективи в найближчий час бути направленою до суду, – заявив Олександр Богомол.


Повернутися
23.09.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...