ШАХРАЙКУ, ЯКА ОБКРАДАЛА ДІТЕЙ НА ІГРОВИХ МАЙДАНЧИКАХ ТЕРНОПОЛЯ, ЗАТРИМАЛИ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

Шахрайку, яка знімала золоті прикраси з дітей в обласному центрі, викрили працівники міліції. Аферистку затримали на Хмельниччині за скоєння аналогічних злочинів.

Зі слів начальника обласного управління внутрішніх справ Олександра Богомола, 42-річна жителька Черкащини підозрюється у скоєнні ряду крадіжок не тільки в Тернополі, а й в інших областях.

Жінка в минулому вже притягувалася до відповідальності за зберігання наркотиків, а до Тернополя приїхала з метою шахрайських заробітків.

Лиходійка прогулювалася дворами багатоповерхівок та оглядала дитячі майданчики. У потенційні жертви обирала маленьких дітей, які гуляли без дорослих. Жінка знайомилася з малечею, дарувала дрібні подарунки та пригощала солодощами.

Втершись в довіру, пройдисвітка поправляла дівчаткам зачіску чи одяг, а сама тим часом непомітно знімала золоті сережки та ланцюжки. Допоки діти встигали зрозуміти, що їх обікрали, аферистка швидко покидала майданчик. Від протиправних дій зловмисниці потерпіло четверо малолітніх тернополян.

Продовжити чинити протиправне шахрайці завадили правоохоронці.

Зловмисницю затримали. Жінка у скоєному зізналася.  

Правоохоронці перевіряють причетність жінки до скоєння інших шахрайств. Триває слідство.


Повернутися
02.09.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...