ЯК ЖЕ ХОЧЕТЬСЯ СТАТИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИМ СТОМАТОЛОГОМ...

 У Тернополі відшуміла вступна кампанія. Найбільше абітурієнтів пропустив через свою приймальну комісію місцевий національний економічний університет. Сюди надійшло 15340 заяв.

Найпопулярнішим серед абітурієнтів є напрямок «Фінанси і кредит». На нього подано 1100 заяв. Загальний ліцензійний обсяг – 690 осіб, конкурс на місце – 1,64. Державних місць лише 110, отож, на одне місце з безкоштовним навчанням претендує понад десяток осіб, пише “Терен”.

Другий за популярністю напрямок – «Облік і аудит». Бажаючих тут навчатися – 805 осіб, ліцензійний обсяг – 320, а державних місць – лише 42. Виходить, що майже 20 осіб претендує на кожне держзамовне місце.

Найбільший ажіотаж вирує навколо спеціальності «Туризм». Тут конкурс на держзамовлення перевалив за 29 осіб на місце.

Тернопільський педуніверситет імені В. Гнатюка – на другому місці за кількістю вступників серед вишів. Від початку кампанії тут зареєстровано 10750 заяв. 740 із них мріють навчатися на факультеті іноземних мов за спеціальністю «Англійська мова і література». Загальний конкурс – на межі 6,72, а на державне місце – понад 21 претендент.

Наступний за кількістю поданих документів напрямок – «Переклад». Зареєстровано 615 осіб, при тому, що загальних місць лише 50, з них 20 – держзамовлення. Загальний конкурс складає 12,3 людини на місце, а на безкоштовне навчання – майже 31.

На «Географію» прагнуть вступити 588 абітурієнтів, з них мають можливість розпочати навчання лише 90, а держава оплатить освіту 24-ом.

Тернопільський технічний університет імені І. Пулюя отримав цього року документи від 9510 вступників. Найбільше з них бажає вчитися на факультеті комп’ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії. Найпопулярніші спеціальності: «Програмна інженерія» – 520 бажаючих і лише 50 місць для навчання, 30 з них – державні. Конкурс, відповідно, 10,4 і 17,3 людини на місце. На «Комп’ютерну інженерію» подали заяви 493 абітурієнти. Загальний конкурс – 6,57, держзамовлення – 19,72. На «Комп’ютерні науки» претендує 476 вступників, а  ліцензованих місць – лише 100, із них 28 – державна форма навчання.

Зайнятися лікарською чи сестринською справою, а також стати фармацевтом у медичному університеті імені І.Я. Горбачевського виявило бажання 8020 абітурієнтів.

Найбільше заяв надійшло на спеціальність «Лікувальна справа» – 3119, при цьому приймуть лише 450 осіб, а держава заплатить за навчання 200 студентів.

Стоматологами мріють стати 1180 абітурієнтів, проте щастя посміхнеться лиш 150, а на держзамовлення конкурс – 295 людей на місце.

Третій за популярністю – «Фармацевтичний факультет». Аж 1030 молодих людей прагнуть вивчати основи фармації, їх не зупиняє навіть повна відсутність державних місць. Загальний конкурс – 12,87 особи на місце.

Нагадаємо, що цього року абітурієнти мали право подати документи одночасно до п’яти вишів на три спеціальності в кожному з них (максимум 15 спеціальностей). Вступна кампанія розпочалася 10 липня, документи абітурієнти мали подати до 31 липня. За певних особливостей вступних завдань (творчі конкурси, співбесіди) чи при зарахуванні на заочну форму навчання виші індивідуально визначали часові рамки прийому документів.


Повернутися
26.08.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...