НЕСОЛОДКА ЦІНА СОЛОДКОГО КАВУНА

Сезон кавунів та динь в Україні у самому розпалі. Проте ціна на кавуни і дині у сезон – космічна. Бо за кілограм дині просять по 15 гривень, за кавун – 4. Середнього розміру «смугастий пузань» обійдеться у 25-30 гривень, що дешевим не назвеш. Зрідка, якщо посміхнеться фортуна, ті самі дині продають по 10 гривень за кілограм, а кавуни по 3-3,50 грн.   Продавці, які  сидять у цілих фурах баштанних смаколиків, за три гривні можуть продати їх хіба що на гурт.
Що далі від поля, тим дорожчими стають кавуни. Якщо на баштані кілограм ягід коштує 60-80 копійок, то у Херсоні – на гривню дорожче, а уже у нас – удвічі більше, ніж у Херсоні. Місцеві селяни кажуть, на їхніх кавунах заробляють усі, крім них.   Возити свою продукцію у великі міста самотужки вони не можуть. Кажуть, що усі торгові місця на ринках розподілені між перекупниками. Через сильну спеку кавуни і дині на полях перестигають і печуться під сонцем. Перекупники про це знають, тому торгуються з селянами навіть за копійки.
 Іноді фермерські кавуни просто з поля закуповують мережі супермаркетів. Щоправда, і великі закупівельники диктують свої умови та, як можуть, збивають ціни.   
 «Перші кавуни зазвичай дорожчі і до середини серпня ціна знижується. У той же час, очікувати ті ціни, які були в минулому році, не варто. Оскільки відбулася девальвація, а отже і витрати виробників зросли», —   повідомила аграрний аналітик Марія Колесник. Вона також додала, що ціна на цей продукт залежить і від експорту українських кавунів, зокрема, до країн Європейського Союзу. «Це ми спостерігали в минулому році, коли надлишки досить жваво експортувалися і, відповідно, це стримувало цінове падіння», — уточнила Колесник.
 Херсонські аграрії запевняють, що плоди нічим не колють і не обробляють «хімією», їх можна їсти без застороги.  Лікарі кажуть, що отруїти українця нітратами - не так вже й просто. «Для цього треба декілька днів їсти тільки кавуни та дині у великих кількостях», - заявляє лікар Галина Невзорова. Аби убезпечитися від негативних наслідків «свята живота» фахівці радять купувати баштанні у перевірених продавців, вимагати експертний висновок, проте навіть, якщо документи у порядку - не бути жадібним. І залишати на шкірочці принаймні півтора сантиметра м’якоті.  


Повернутися
22.08.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...