«МІНЕРАЛКА» — НЕ ЗАБАВКА

 ЧОМУ НЕКОНТРОЛЬОВАНЕ ВЖИВАННЯ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ МОЖЕ ЗАШКОДИТИ ЗДОРОВ’Ю 

ЕТИКЕТКА: ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР
Природна мінеральна вода — джерело корисних мікроелементів для організму. І ті, хто ведуть здоровий спосіб життя, намагаються споживати її щодня. Тож як правильно вживати мінеральну воду, аби вона приносила максимум користі?
— Мінеральні води відчутно відрізняються за хімічним складом, — пояснює лікар-дієтолог Світлана Кравець. — Якщо кількість мінералів не перевищує 3 грамів на літр — це столова вода, тому пити її можна всім без обмежень. Воду, в якій міститься від 10 до 35 грамiв солей на літр, називають лікувально-столовою, і її вживають тільки за рекомендацією лікаря. Саме від цих показників залежить, наскільки часто і для чого можна пити мінеральну воду.
Мінеральні води, пояснює лікар, бувають кількох видів: гідрокарбонатні (лужні), хлоридні (солоні), сульфатні (гіркуваті) і змішані. Щоб «мінералка» не втрачала цілющих властивостей при контакті з повітрям, у неї додають вуглекислоту. Важливо пам’ятати, що при неправильному виборі такої води в людини можуть загостритися хронічні захворювання. Тому слід звертати увагу на такі дані, як номер свердловини, назва джерела, хімічний склад і призначення води. «Справжню мінеральну воду повинні розливати безпосередньо з джерела без контакту з повітрям, що гарантує максимальне збереження корисних речовин», — наголошує Світлана Олексіївна.


НА ЩОДЕНЬ — ЛИШЕ СТОЛОВІ ВОДИ
Медики застерігають: пити мінеральну воду можна лише після консультації у фахівця. Однак люди зазвичай обирають її собі як простий напiй, покладаючись на власні смаки, мовляв, «мінералка» — це «питна забавка», і пити її можна будь-кому і в будь-якій кількості.
— Але втамовувати спрагу мінеральною водою не варто. Призначення її зовсім інше — лікувальне, — наголошує столичний лікар-гастроентеролог Надія Дубова. — Для щоденного пиття варто обирати природні столові води, які освіжають, очищають організм від шлаків.  

КІЛЬКІСТЬ, РЕЖИМ, ТЕМПЕРАТУРА...
Про властивості мінеральних вод може розповісти і гастроентеролог, і сімейний лікар. Для позитивного ефекту слід знати, яку саме «мінералку» пити, в якій кількості та за яким режимом.
Мінеральні води можуть бути корисними при гастритах, виразковій хворобі шлунка, холециститах, колітах, гепатитах. Та для початку слід установити діагноз, а вже потім купувати «свою» пляшку.
«За високої кислотності найкраще вживати «Миргородську», «Поляну Квасову» та «Боржомі», — каже Надія Дубова. — Температура води має бути +35°—+ 40°С, а пити її потрібно за 1,5-2 години до їди по одній склянці тричі на день. При цьому пляшку слід відкрити заздалегідь — аби з неї вивітрилися гази. Пийте швидко, великими ковтками.
За пониженої кислотності підійде «Моршинська». До речі, вона дуже помічна і при цукровому діабеті. Вода має бути кімнатної температури і вживається за 30 хвилин до їди, а пити її слід невеликими, спокійними ковтками. Аналогічні правила застосовують і до анацидного (безкислотного) гастриту. Але в цьому разі воду п’ють безпосередньо під час їди».
«Трускавецьку» воду радять вживати, зокрема, пацієнтам із прооперованим шлунком. Для лікування колітів, гепатитів, хвороб жовчного міхура підійде «Моршинська» та «Боржомі».
— Часто люди не знають, що саме їм треба лікувати, і починають експериментувати з водою, яка їм зовсім не підходить. А це загрожує негативними наслідками, — зауважує Надія Дубова. — Майте на увазі, що дітям без особливої потреби вживати лікувальну мінеральну воду взагалі не рекомендовано. Протипоказана вона і людям iз серцевою та нирковою недостатністю.


Повернутися
23.07.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...