Щоб томати - як гранати

«Ой, а чому це ваші помідори такі лисі?». На такого роду питання час від часу доводиться відповідати… Давайте ж поговоримо — чи йде помідорам коротка зачіска, аж до лисини, і як їх правильно обривати.


Які листя і коли потрібно видаляти у помідорів?


Лист помідора — такий же повноправний орган рослини, як корінь або стебло, він відповідає за живлення і дихання. Тому на перший погляд ідея видалення листя здається дещо блюзнірською — навіщо ж калічити рослину? Відповідь на питання зовсім не така вже однозначна — часто буває, що дійсно обривати листя не треба. Здоровий, зелений і добре освітлений лист — друг і помічник.

Але все має свій термін, свій вік. Старі листи помідора з віком часто жовтіють, покриваються різними плямами, слабшають, і такі листи служать початковим затишним «будиночком» для різних грибних болячок. Тому старі, жовтіючі і покриті плямами листя підлягають видаленню в першу чергу.

Слідом за ними варто час від часу освітлювати кущі — вирізати листя, які звернені на північну сторону, або перебувають у глибині куща, або в тіні інших кущів. Такий затінений лист все одно в плані фотосинтезу багато користі нам не дасть, а видаливши зайві листя ми покращимо загущеність посадки, особливо якщо мова йде про теплиці.


Скільки і коли різати?


Зазвичай рекомендується видаляти по 2-3 нижніх листки 2 рази на тиждень, але це занадто загальне «правило». Необхідно дивитися за швидкістю зростання рослини в цілому, іноді доводитися видаляти по 5-6 листків за раз, і ніякої особливої шкоди помідорам це жодного разу не принесло.

Головне правило, якого варто дотримуватись — якщо в кисті ще не зав’язалися всі ягоди, то зверху повинні бути цілими більшість листя. І навпаки — якщо в кисті все помідори вже зав’язалися, то нижче цієї кисті можете спокійно все листя прибрати.

Ближче до кінця липня-початку серпня в середній смузі в теплиці зазвичай починають прищипувати вже верхівки помідорів. Тобто передбачається, що всі подальші кисті все одно не встигнуть сформувати урожай. Так от після такої прищіпки, коли в принципі нарощування вегетативної маси нам не потрібно, можна поприбирати все листя, крім 3-4 верхніх. Це непогана профілактика хвороб, хоча і виглядає дещо дикувато.

Завжди над самою верхньою кистю обов’язково залишайте 1-2 листи, щоб не порушувати сокорух.


Важливо!


Листя у помідорів легко відламуються якщо робити це правильно — притискаючи черешок біля основи вгору, вздовж стебла. Якщо тягнути лист вниз, то часто за листом тягнеться довга смужка шкірки зі стебла. Не варто зрізувати чи відривати листя помідорів в прохолодну, похмуру погоду, а також у другій половині дня. Робіть цю процедуру з ранку в сонячний день, щоб ранка за день засохла.

 
 

Повернутися
09.07.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...