Не хлібом єдиним… А ще й картоплею

60% українців мають зайву вагу – наповнюють шлунки продуктами, які мають високу калорійність, але низьку харчову цінність.

500 тисяч українців щороку помирає від інфарктів та інсультів. Основна причина — малорухливий спосіб життя і нездорове харчування, а також стреси, які українці воліють запивати і заїдати.

«Харчуються хлібом, кашами, макаронами — на м’ясо не вистачає грошей. Фруктів і овочів не можуть собі дозволити. Щоб хоч чимось себе порадувати, йдуть у магазин і купують цукерки або горілку. Якщо людина не бачить перспектив для держави (і для себе зокрема), її важко змусити вести здоровий спосіб життя», - констатує голова Комітету ВР України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець.

Понад 65% смертей пов’язані з хворобами органів кровотворення. 14% українців помирає від раку. Більше 4% - від захворювань органів травлення, більш як 2% - від інфекційних і паразитарних недуг. А оскільки здоров’я, за підрахунками експертів ВООЗ, на 70% залежить від способу життя, можна тільки уявити, скільки українців могли б стати довгожителями, якби припинили займатися саморуйнуванням.

Експерти асоціації “Українські центри нових технологій здоров’я помітили цікаву закономірність: серед людей з надмірною вагою від хронічних недуг потерпає 51%, серед хворих на ожиріння — 65%. У той час як серед людей з нормальною вагою хронічно хворих — 39%, а серед людей з недостатньою — лише 27%.

Результати соціологічного опитування засвідчили: регулярно навантажує тіло кожен третій, а системності у харчуванні дотримується лише кожен четвертий українець. Відтак гарною фігурою може похвалитися лише 40%.

З 1980 року кількість людей на планеті, що потерпають від ожиріння, зросла вдвічі — до 1,5 млрд. Більшість товстунів проживає у країнах зі скрутною фінансово-економічною ситуацією.  

“Велика кількість людей з надмірною вагою — ознака бідності. Люди, які заробляють мало, їдять дешеву їжу. Від дорогих натуральних продуктів відмовляються, - каже регіональний представник ВООЗ Деніел Епштейн. - Заповнюють шлунки продуктами, які мають високу калорійність, але низьку харчову цінність”.  

М’ясо, риба, овочі, фрукти, молочнокислі продукти — через дорожнечу українці їдять їх вдвічі менше, ніж потрібно. Нестачу компенсують хлібом, кашею, картоплею та макаронами. Жителі великих міст зловживають фаст-фудом, рафінованими, пастеризованими, консервованими продуктами, напівфабрикатами. Спосіб приготування їжі обирають найшвидший — смажать на великій кількості олії. У розігрітому жирі утворюються канцерогени — речовини, що здатні викликати рак.

До порушення обмінних процесів приєднуються патології шлунково-кишкового тракту. Тож навіть якщо людина почне їсти виключно здорову їжу, здоровою не стане. Мікроелементи, вітаміни, поліненасичені жирні кислоти та інші мікронутрієнти будуть надходити в організм, але через хворі органи травлення не зможуть нормально засвоїтись.   

“Українцям не так грошей, як мізків бракує. Щоб не розвинувся атеросклероз, покращився кровообіг і живлення тканин, щоб захистити серце і зменшити запальні процеси в організмі, треба їсти продукти, збагачені поліненасиченими жирними кислотами. Вони містяться у червоній ікрі. А ще — в оселедці, насінні льону і соняшнику, горіхах (як у дорогому мигдалі, так і у дешевому грецькому чи арахісі). Капуста, морква, буряк доступні цілий рік. Але сирі овочі гризти не будеш — несмачно. З них треба щось приготувати. А це ж стільки часу займає — помий, почисть, почекай, поки стушкується чи звариться! Простіше купити готові пельмені і закинути їх в окріп, а потім скиглити, як усе подорожчало”, - каже лікар-дієтолог Ірина Буткевич.

“Чим більше у вас понаднормових кілограмів, тим більший ризик, що серце, судини та інші органи вийдуть з ладу, - застерігає фахівець. - Молодий вік не врятує — 30-річні також вмирають від інфарктів та інсультів і також хворіють на цукровий діабет і гіпертонію. У тих, хто з молодих років стежить за фігурою, є високі шанси дожити до 90 і більше років. Ті, що зайву вагу вважають “маленьким косметичним недоліком” і навіть не намагаються виправити ситуацію, отримають серйозні проблеми зі здоров’ям, які неодмінно вкоротять їм віку”.   

 Середня тривалість життя в Україні — 68,8 року (для порівняння, у Росії - 69,1; у Китаї — 73,7; у США — 78,7; у Бельгії — 80; у Великій Британії — 80,3; у Німеччині — 80,6; в Іспанії — 81,6; у Франції — 81,7; в Італії — 82; в Японії — 83,6).   

Де найбільше  товстунів?

1. Республіка Науру (карликова країна на однойменному кораловому острові у західній частині Тихого океану). За підрахунками ООН, схуднути б не завадило... 95% жителів. На цукровий діабет тут хворіє кожен третій. Це — найгірші показники у світі. Тривалість життя — 65 років для чоловіків і 75 для жінок (зверніть увагу — більша, ніж в Україні!). Причина — у Науру добувають фосфор, вирощувати зелень і фрукти ніде. Тож жителі харчуються продуктами з тривалим терміном зберігання, які їм завозять з Австралії.

 

Повернутися
25.06.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...