Розкажіть країні про героїв

Державний комітет телебачення і радіомовлення України започатковує новий проект «Розкажи про героя», мета якого - зібрати на одній інтернет-платформі аудіовізуальні твори про події на сході України для поширення їх у ЗМІ. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіокомітету, передає Укрінформ. «Долучитися до проекту зможе кожен. Для цього слід надіслати посилання про свій аудіовізуальний твір на електронну поштову скриньку pol@tvradio.gov.ua та надати Держкомтелерадіо невиключні права на публічне використання цього твору на телевізійних каналах України»,  йдеться у повідомленні.

Як зазначають у Держкомтелерадіокомітеті, вітчизняні телерадіоорганізації вже створили тисячі аудіовізуальних розповідей про подвиги і втрати, бойовий шлях Збройних сил України, Національної гвардії, добровольчих батальйонів, волонтерів, лікарів та інших учасників визвольної війни українського народу.  Всі ці твори складають сучасний літопис новітньої історії України. Важливо, щоб кожний фільм, кожна радіопрограма мали якомога більшу аудиторію і сферу поширення.

 

Повернутися
11.06.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...