Фермерів кличе країна «кленового листа»

У «зелену провінцію» Канади — Саскачеван — мають можливість вирушити ті, кого підприємницький вир кличе за межі України. Шукаєте нові можливості, мрієте про власну справу за кордоном?  

У Канаді, розповідає економіст, член Канадсько-Української Торгової Палати Андрій Закревський, цінують і поважають підприємців, тому намагаються створити максимально зручні умови для початку власного бізнесу. Саме сюди традиційно відправлялися наші співвітчизники у пошуках щастя і достатку, у результаті українська діаспора в Канаді має славу однієї з найбільших і найактивніших у світі.

Оновлена програма імміграції для підприємців і фермерів пропонує успішним кандидатам та їхнім родинам можливість заснувати або придбати бізнес в Саскачевані та активно брати участь у його управлінні.  Дана категорія призначена для людей, що мають досвід управління фермами і значні кошти, щоб інвестувати в сільськогосподарське виробництво Канади. Перш ніж подавати заяву на імміграцію, вони повинні подати підписану пропозицію про покупку землі в Саскачевані для ферми.

У даній категорії існують чотири основні вимоги:

Заявники повинні представити фінансові документи на підтвердження того, що вони мають гроші і майном на суму не менше 500,000 канадських доларів. Заявники повинні підписати договір про виконання умов, за яким вони зобов’язуються придбати ферму в Саскачевані і внести на підтвердження своїх намірів заставу в розмірі 75,000 $ CDN на довірчий рахунок. Дана сума буде повернута їм повністю після того, як будуть виконані умови договору. Якщо ж протягом двох років після отримання статусу постійного жителя іммігрант не виконає умови договору, застава перейде в казну провінції Саскачеван.

Заявник зобов’язаний вчинити ознайомчу поїздку в Саскачеван в період двох років, що передують подачі офіційної пропозиції про покупку землі (ферми).

Заявник повинен представити документи (документи про освіту та досвід роботи, фінансові документи про попередню фермерської діяльності), що свідчать про те, що він є досвідченим фермером. У разі необхідності, заявника викличуть на особисте інтерв’ю в Саскачеван.

Більше інформації можна знайти на сайті www.farmland.gov.sk.ca/, на Тернопільщині за консультацією можна звернутися до економіста, засновника видання «В Яблучко» Андрія Закревського v-yabluchko@ukr.net .

 
 

Повернутися
04.06.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...