Анекдоти № 16

Ким Чен Ин вирiшив не їхати на парад перемоги до Путiна, а прислав замiсть себе голову парламенту КНДР. У мiшку, перев’язаному георгiєвською стрiчкою.

* * *

Із протоколу затримання: «Кидав лебедям хлібні крихти. Зірвав балет «Лебедине озеро».

* * *

Російські космонавти на МКС змушені економити продукти, оскільки вантаж останнього човника, що прилетів до них раніше, повністю складався з георгіївських стрічок — щоб прикрасити космічну станцію зовні і всередині...

* * *

— Соломоне Марковичу, а ви чули, що Франція може затопити обидва «Містралі», аби не віддавати їх Росії?

— І правильно, тільки треба на вході в Севастополь. І кораблі вже ж ніби як російські, щоб таки дотриматися російської традиції.

Жіночі глянцеві журнали:

Стор.1. Ти красива і досконала, завжди залишайся собою!

Стор. 2. Як скинути 30 кілограмів за 2 тижні.

* * *

— Міністерство оборони Росії оголосило, що вперше публікує фотографії новітньої і перспективної військової техніки!

— До них на парад не приїдуть навіть шпигуни?..

* * *

Колектор, який прийшов до старого єврея вибивати борг, іще й залишився йому винен.

* * *

А якби космічний корабель «Прогрес» полетів зі стерхами, то нічого б не сталося.

* * *

Суботник — це коли ті, хто не смітить, прибирають за тими, хто смітить. Безплатно.

Тепер у Росії вже три біди: дурні, дороги й Америка.

* * *

За прогнозами, російський транспортний корабель «Прогрес» увійде в щільні шари атмосфери і згорить, розвалившись і розфарбовуючи небо яскравими метеорами, 9 травня близько 21-ї години.

Такого дорогого святкового салюту світ іще не знав.

* * *

Кругообіг бажань: у дитячому садку хочеться в школу... У школі хочеться в університет... В університеті хочеться на роботу... На роботі хочеться в дитячий садок — і щоб назавжди!

* * *

— А навіщо жінки зранку пшикають чимось із балончиків собі на голову?

— Це вони тарганів труять.

* * *

Прокидаюся зранку — і так хочеться чогось доброго, світлого... нефільтрованого.

Оголошення:

Загублено гаманець із зарплатою! Велике прохання до того, хто знайшов — не смiятися.

* * *

Тато, на стоянці було кілька машин, а бурулька впала саме на мою!

— Нічого дивного! 20 років тому твоя мама була на вечірці одна, а нас п’ятеро. Але прокинувся з нею саме я!

* * *

Уряд давно знає, що найлегше узяти гроші в бідних. Звичайно, їх у бідних мало, зате бідних багато.

* * *

Програміст сидить за комп’ютером. Йому дружина приносить каву. Той, не дивлячись, мовчки бере чашку, відсьорбує, потім морщиться, повертається до дружини і каже:

— Я ж не люблю без цукру!

— Я знаю, любий, але мені так хотілося почути твій голос!

 

Повернутися
14.05.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...