Город… у квартирі облаштували тернополяни

   У Тернополі двоє містян перетворили однокімнатну квартиру в багатоповерхівці на оригінальну теплицю. Вирощують не лише звичні для нас овочі, кріп і петрушку, але й так звану мініатюрну зелень. Її зараз активно застосовують у кулінарії. А за декілька кілометрів від Тернополя є і велика теплиця. Її створила родина, яка впроваджує закордонний досвід вирощення мініатюрної зелені, розповідає https://24tv.ua/u_ternopoli_agrobiznes_rozvivayut_nezvichnimi_sposobami_populyarnist_rozroslas_na_vsyu_ukrayinu_n997078

Така чудернацька ідея — двох тернополян. Трави, пророщену пшеницю, соняшник і горох у них купують чимало ресторанів. Та про велике приміщення за містом підприємці лише мріють, тому вирішили для початку зробити теплицю з орендованої квартири, передає канал “24“.

І вже за півроку незвичний бізнес почав приносити прибуток. Але займаються цим не лише через гроші.

“Це естетична насолода. По-друге, коли включається вода – це і аудіонасолода. І основне, що кожен день ми споживаємо ці рослинки”, – розповів помічник родини Євген Стахів.

Один з власників теплиці-квартири Олег раніше був поліцейським. Але зараз охоче працює над безвідходним виробництвом. Наприклад, з пророщеної пшениці, яка не продалася, робить спеціальний напій. Замовляють його спортсмени з усієї України.

Напій богів його ще називають, вінграс. Як роблять: вона проростає трошки вище, її стрижеш і на блендері вжик-вжик. І такий виходить зеленуватий напій. Вміст мікроелементів дорівнює кілограму овочів, – наголосив засновник теплиці у квартирі Олег Гром.

Також за декілька кілометрів від міста є і велика теплиця. Її створила родина, яка впроваджує закордонний досвід вирощення мініатюрної зелені. Кажуть, вона зараз популярна. І не лише серед вегетаріанців.

"Зелень гарно формує перестальтику шлянку, тому завжди треба їжу, важку, чи не важку, м'ясо вживати з зеленню. А мікрозелень набуває популярності через то, що це органічна продукція без обробки пестицидів, без підживлення мінеральними добривами", – прокоментував фермер Семен Гарига.

Спершу маленьку зелень засівають у спеціальні палети. І вже за два тижні рослина готова для продажу. Тут вирощують амарант, фенхель, гірчицю, соняшник і навіть гречку. Ба більше, у теплиці молода пара вирощує навіть їстівні квіти. Вони останні півроку розлітаються по всій Україні.

"Це їстівні квіти, називаються настурція. Повністю їстівна рослина , у нас її вирощують більше як декоративну і садять в клумби, але насправді в Мексиці вона вважається їстівною культурою. Повністю вживається в їжу все, крім коріння", – зазначила фермер Яна Гарига.

А ще молоді люди вирощують салати незвичним шляхом. Пучечки рослин просто плавають у воді. Тож салат дозріває на 2 тижні швидше, ніж у ґрунті. Це ще й корисніше, бо до нього не додають мінеральні добрива. Про цю технологію дізналися на німецьких сайтах і вирішили впроваджувати в Україні. Результатом задоволені.

https://24tv.ua


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...