Не «застудіть» рослини холодною водою

Як поливати рослини у спеку7 Є кілька базових правил. Головне правило поливу - не використовувати холодну воду. Подаючи на грядки воду прямо з водопроводу або артезіанської свердловини, городники піддають молоді рослини температурному стресу, сповільнюючи їх розвиток. Питання вирішується просто, достатньо встановити на ділянці бочку. Якщо ввечері заповнити її, то за теплу літню ніч вода зігріється до температури комфортною для коренів, так що з ранку, до того, як сонце почне припікати, можна буде приступати до поливу.

Рослини у відкритому ґрунті поливати найкраще ввечері, а в теплиці – у першій половині дня, поки не почалася спека. Кущі і дерева краще поливати увечері, причому дуже рясно. Можна робити це не часто, наприклад раз на тиждень, але зате так, щоб навіть найглибші корені отримали воду.

До речі, перелив після посухи шкідливо позначається на всіх коренеплодах. Тому у спеку треба регулярно поливати грядки.

Поливати рясніше слід при проростанні насіння, висадженні розсади, у період інтенсивного росту і формування врожаю.

Після кожного поливання треба обов’язково розпушити ґрунт, щоб на поверхні не утворювалася повітронепроникна кірка.

 Основна маса коренів у більшості овочевих рослин розташовується на глибині від 15см до 30см від поверхні грунту. При поливах городу вода проникає на таку глибину лише тоді, коли її шар на поверхні досягає 2,5-3см (близько 400 відер води на 1 сотку). Щоб зрозуміти, чи точно ви напоїли рослини або тільки промочили верхній шар, проштрикніть лопаткою або паличкою ґрунт. Треба, щоб він був просякнутий водою хоча б на 5–7 см.

Отже, поверхневий полив, коли вода не досягає кореневої системи рослин, абсолютно неефективний. А частий поверхневий полив в посушливу пору може бути навіть шкідливим для багатьох рослин: корінь перестає рости вглиб у пошуках води, а в зволожених верхніх шарах грунту починається інтенсивний ріст бічних поверхневих коренів, які при найменшій посухи гинуть, розвиток рослин гальмується.

Різні овочі потребують різної кількості води. Дуже вимогливі до підвищеної вологості зелень, редиска, редька, капуста, огірки, кабачки, патисони, баклажани, перець.

Вимогливі – цибуля, часник. Помірно вимогливі: помідори, морква, петрушка, селера, пастернак, буряки, картопля, ревінь, щавель, хрін, горох, квасоля.

Посухостійкі овочеві культури: кавуни, диня, кукурудза, гарбузи.

Своєчасне зрошення разом з іншими прийомами обробітку городніх культур формує міцний фундамент для отримання сталих врожаїв. Але городникові з лійкою або шлангом необхідно знати і особливості поливу культури та зміни потреб у воді овочевих культур протягом періоду вирощування.

Помідори мають високі вимоги вологості грунту у зв’язку з неглибоким розташуванням коренів. До речі такі високі вимогу в усіх розсадних культур. Проте в різні періоди росту вимогливість помідорів до води неоднакова. Відразу після посадки потрібна висока вологість грунту – це забезпечує гарне приживання розсади. Потім, до плодоношення, вологість грунту повинна бути помірною. Висока вологість грунту в цей період призводить до надмірного росту зеленої маси кущів, а це знижує стійкість рослин до різних несприятливих умов. У ранніх же сортів це приводить ще й до затягування дозрівання плодів.

Помідори зазвичай поливають один раз на 7-12 днів, норма 20 — 30 л води на 1 м2. При тривалому бездощів’я і в період масового плодоношення рослини доводиться поливати двічі на тиждень, зменшуючи норму на 1/3.

Огірки вкрай вимогливі до вологи. Вода потрібна рослинам як всередині грунту, так і в повітрі. Зазвичай опади не забезпечують потреби цієї культури у волозі. Тому огірки без поливу майже не вирощують. Це пов’язано з тим, що вони розвивають слабкі корені, які розташовані в поверхневому шарі грунту, а він досить швидко підсихає. До того ж у огірків багато листя, які випаровують значну кількість води. При великих перепадах вологості грунту (через бездощів’я або не достатніх поливах) відбувається відмирання квіток та зав’язі. Крім того, утворюється деформовані плоди, погіршується їх смакові якісті (огірки стають гіркими).

Зловживати поливом огірків також не можна. Не можна заливати водою грядки. Як правило, огірки поливають 1-2 рази на тиждень залежно від стану погоди, типу грунту та віку рослин. Норма поливу 20 — 30 л води на 1 м2 городу. Поливи проводять з таким розрахунком, щоб листя рослин до ночі були сухими. У спекотні дні з дуже сухим повітрям добре проводити освіжні полив, 5 -10 л води на 1 м2 грядки.

Цибуля чутлива до води при формуванні врожаю. Через неглибоку кореневу систему цибулю швидко реагує на зволоження грунту і повітря. Вимоги цибулі до вологості грунту в різні періоди росту неоднакові. Особливо вона потребує грунтової вологи в перші два тижні після посіву та протягом 2 — 3 тижнів після появи сходів, коли відбувається інтенсивне утворення листя і розвиток кореневої системи. Найбільша потреба цибулі у воді припадає на період росту листя і визрівання цибулин. Пізніше надлишок вологи затримує дозрівання цибулин, погіршує їх лежкість на зберіганні. Врожайність цибулі багато в чому залежить від забезпеченості вологою верхнього 30-сантиметрового шару грунту. Тому в період інтенсивного росту листя і кореневої системи вологість верхнього шару грунту повинна бути підвищеною, а в період утворення і зростання цибулини треба гарно зволожувати весь цей шар. У ці ж періоди і проводять поливи за нормами, що забезпечує зволоження грунту.

У моркви та столового буряку велика вимогливість до вологи проявляється під час проростання насіння та на початку росту. Волога портібна їм також коли утворюється коренева система і особливо в період формування коренеплоду.

При нестачі вологи в грунті коренеплоди розвиваються погано, виходять грубими, дерев’янистими. Застій води в грунті або різкі коливання вологості приводять до погіршення якості коренеплодів — загнивання, розтріскування, деформації. Такі коренеплоді погано зберігаються.

Поливами підтримують оптимальну вологість в 30-сантиметровому шарі грунту. Поливні норми коливаються від 15 до 30 л води на 1 м2.


Повернутися
24.06.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...