Мед… із кульбаби: смачна користь

Мед з кульбаби рекомендують вживати регулярно при захворюваннях печінки і жовчного міхура, сечокам’яній хворобі, бронхіальній астмі, бронхіті, артриті, остеохондрозі, хронічних запорах.

Багато людей сприймає кульбабу як шкідливий бур’ян. Але насправді ця рослина дуже цінна, адже вона має унікальні лікувальні властивості.  Для того, щоб отримати з кульбаби максимальну користь, із квітів треба приготувати мед. Зробити це зовсім просто. Мед виходить густим, приємного золотистого кольору.

Чим корисний мед з кульбаби

Мед з квіток містить багато вітамінів і мікроелементів. Найчастіше, коли говорять про мед з квіток кульбаби, йдеться про кульбабове варення. Приготоване в домашніх умовах, воно має чудовий специфічний смак і є дуже корисним.

У народній медицині мед з кульбаби рекомендують вживати регулярно при захворюваннях печінки і жовчного міхура, сечокам’яній хворобі, бронхіальній астмі, бронхіті, артриті, остеохондрозі, хронічних запорах.

Завдяки цілющим властивостям меду із кульбаби клітини печінки, жовчного міхура, легенів і серцевого м’яза швидше відновлюються після захворювань.

Мед має виражений антибактеріальний ефект і легку анальгетичну, тобто знеболювальну дію.

Також кульбабовий мед є засобом для зміцнення імунітету, адже містить багато вітаміну С.

Як збирати й обробляти квіти кульбаби

Збирати кульбаби потрібно в період максимального цвітіння. Краще робити це в полудень, коли квітки найбільш відкриті. У цей час в квітках міститься найбільша кількість нектару, тому вони мають максимальний запас корисних речовин.

Звичайно, збирати потрібно квіти, які ростуть на віддалених від доріг галявинах, берегах озер і річок.

Не варто збирати квіти після дощу. Зачекайте бодай один-два дні. У такому разі на квітах збереться більше нектару.

Зривати, а краще зрізати потрібно тільки ті квіти, які повністю розкрилися. Усі чашолистки треба видалити.

Потрібно ретельно промити квіти під проточною водою.

Як готувати мед з кульбаби

Рецепт 1

Знадобиться приблизно 400 квіток кульбаби. Їх треба залити холодною водою (400–500 мл). Потім суміш довести до кипіння і продовжувати кип’ятити протягом кількох годин.

Потім квітки відкинути на друшляк, вистеливши його марлею, добре віджати. До рідини, що утвориться, всипати 1 кг цукру, поставити на вогонь і кип’ятити ще 7–10 хв. Цукор повністю розчиниться. Суміш почне густішати. Мед готовий. Можна розлити його у стерильні банки і закрутити.

Рецепт 2

Більш тривалий у приготуванні рецепт, займе близько двох діб. Потрібно залишити кульбаби вимочуватися у холодній воді на добу. Потім їх добре віджати. Квіти залити холодною водою в тій же пропорції, як у попередньому рецепті, і дати покипіти на середньому вогні близько 15 хви.

За 3–5 хвилин до кінця варіння додати в ємність до кульбаб 1–2 лимона, які попередньо дрібно нарізати разом з цедрою. Потім відвар зняти з вогню і залишити настоюватися протягом доби.

Потім процідити. У проціджену рідину всипати 1,5 кг цукру і продовжити варити суміш, три рази довести до кипіння і  потім дати охолонути.  Таким чином досягнути потрібної в’язкості і медової густоти. Після цього закрутити.

Рецепт 3

Один лимон перетерти разом з цедрою. Змішати його з промитими попередньо квітками кульбаби (200 шт). Потім цю суміш залити 1 л окропу і залишити на середньому вогні на 10 хв. Відставити суміш на добу.

Потім її процідити через марлю. У проціджену рідину всипати цукор (750 г), поставити ємність на вогонь і варити на невеликому вогні близько 1,5 год. Потім можна закручувати.

Рецепт 4

Промиті квіти (300 шт.) залити киплячою водою, поставити ємність на вогонь, дати закипіти і варити на маленькому вогні 3–4 хв. Потім прибрати з вогню, покласти у відвар тертий лимон разом з цедрою, дати постояти близько 6–8 год.

Окремо приготувати цукровий сироп у пропорції 100 г води на 1 кг цукру. Суміш квіток з лимоном добре процідити, у неї влити гарячий сироп, кип’ятити близько 20–25 хв. Потім можна розлити суміш у стерилизовані банки і закрутити.

Деякі господині радять додати наприкінці приготування варення із кульбаби кілька листочків вишні або смородини.

Як вживати кульбабовий мед

Вживають мед із кульбаби так само, як і звичайний: з чаєм, булочками. Незважаючи на те, що мед з кульбаби штучний, він може цілком конкурувати з варенням і різними видами справжнього бджолиного меду.

Взагалі лікарі радять вживати в день не більше трьох чайних ложок меду, щоб користь не перетворилася на шкоду.

Незважаючи на величезну користь меду з кульбаби, ці ласощі мають і протипокази. Якщо людина має гостру форму гастриту, виразку, проблеми із жовчним міхуром, схильність до діареї, не рекомендовано вживати мед з кульбаб.

Також якщо ви не впевнені в переносимості продукту, то краще спочатку з’їсти пів чайної ложки меду і подивитися на реакцію організму.

http://simya.com.ua/proty-astmy-bronhitu-j-artrytu-med-iz-kulbaby-koryst-i-retsept-prygotuvannya/


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...