“У мороз не можна торгувати бульбою, бо зігниє”

Через похолодання картопля на ринку подорожчала на 40%

Через морозну погоду в Україні відчутно подорожчав “борщовий набір”. Лідером цінового стрибка є картопля - плюс 40%. “Середня ціна картоплі на гуртових ринках — 5 гривень за кілограм”, - каже експерт плодово-овочевого ринку Тетяна Гетьман. - Чимало картоплі на гуртових ринках продають дрібні фермери. У мороз не хочуть відкривати свої сховища і транспортувати овочі, бо вони можуть зіпсуватися. Для транспортування  потрібні спеціальні утеплені авто, а для продажу картоплі — закриті приміщення”. На ринках пропозиція картоплі скорочується, а попит зростає. “Сподіваюся, з потеплінням ціна картоплі знову впаде”, - каже експерт.

“Тримаю картоплю у сумках під прилавком, накрила теплим одягом, - зазначають продавці. - У мороз не можна торгувати бульбою, бо зігниє. Кілограм  коштує 8 гривень, а раніше - 6. Цибуля, морква, буряк — 10 гривень. Капуста — сім за кілограм”.

У супермаркетах картоплю можна придбати по 5,5 гривні. Яйця на ринку теж подорожчали. Якщо минулого тижня коштували 2,85 грн., то тепер — 3,10 грн. У супермаркетах за десяток акційних яєць просять 25-27 гривень.

 Кілограм телячої шинки — 120-130 гривень за кілограм, теляча лопатка — 100, фарш — 75.  Свиняча шинка — 100 гривень за кілограм, якщо м’ясо з кісткою — правлять 90 гривень. Ціна шпондерів стартує від 55 гривень, а гарні - по 90. Сало — 48, домашній сир — 65-70 гривень за кілограм, літр сметани — 50 гривень.

https://wz.lviv.ua


Повернутися
08.03.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...