Секонд- хенд: «модна» панацея чи розсадник хвороб?

Купівельна спроможність українців від 2014-го скоротилася втричі. Нова сукня чи сорочка для більшості - тепер недоступна розкіш. Адже навіть демократичні бренди лякають цінниками з трьома нулями. Тому половина українців відмовляється від нових речей на користь ношених, а секонд-хенди ростуть як гриби після дощу. Завдяки низьким цінам популярність секонд-хендів зростає. За неофіційною статистикою, 60-80% українців купують одяг саме тут

У секондах можна купити брендові речі. Те, що у звичайному магазині коштує тисячі, тут можна придбати, скажімо, за 300 грн.

Та все ж, чи безпечне таке дешеве задоволення? Хвороби й негативна енергетика від попереднього власника – основні контраргументи. Перед продажем одяг з секунду обробляють хімікатами:  лікарі стверджують, що речі обробляють небезпечним для здоров'я формальдегідом. Потрапить він в організм інгаляційним шляхом і діє негативно в першу чергу на нервову систему, на дихальну систему, на репродуктивну систему. Тобто просто дихаючи в магазині секонд-хенду можна викликати астму, погіршити якісь наявні хронічні захворювання, а також викликати щось нове. Крім того, формальдегід – канцероген, здатний викликати рак.

Через ношений одяг можна підчепити хвороби попереднього власника. І не тільки вошей і коросту, а ще й кольоровий лишай.   Це може передатися через, наприклад, вовняні речі, які дуже важко обробити і дезінфікувати, попереджають дерматологи.

Однак, якщо одяг замочити у воді, випрати з найвищою температурою, а потім ретельно попрасувати, від небезпеки для здоров'я ви застраховані, переконують лікарі..

 А ось щодо взуття, то можна скористатися таким методом: ставимо у взуття змочений в будь-якому дезінфікуючому засобі тампон і поміщаємо у поліетиленовий пакет, зав’язуємо і залишаємо на деякий час. Засіб випаровується і таким чином створюється середовище для знешкодження бактерій.

Придбати дезінфікуючі засоби можна в аптеках або ж спеціалізованих магазинах.  Значно важче продезінфікувати вироби зі шкіри та хутра, тому варто утриматися від покупки таких речей на секонд-хендах. Аналогічна ситуація і з дитячими іграшками. Особливо м’якими. Малюки контактують з ними дуже тісно, а провести глибоку дезінфекцію у домашніх умовах вкрай важко. Чи купувати речі  «у другі руки» – особиста справа кожного. Та факт залишається фактом: багато українців уже не уявляють свого життя без секонд-хенду.


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...