Молочні ріки не «перекриють»

 Із 1 липня 2018 року, відповідно до стандартів Європейського Союзу, на продаж в українські магазини потраплятимуть лише три сорти молока: екстра-класу, вищого та першого. У зв’язку з цим занепокоєння висловлюють не тільки селяни, які через невідповідність домашнього молока, зокрема в плані дотримання санітарно-гігієнічних вимог та охолодження, вимогам ЄС ризикують втратити чи не найголовніше джерело заробітку, а й пересічні люди, котрі з острахом очікують на подорожчання молочної продукції.
Так, європейські стандарти мали почати діяти, згідно з підписаним договором про асоціацію з Євросоюзом, ще з 1 січня. Однак, аби населення мало час підготуватися до запровадження нових норм, уряд вирішив дещо відтермінувати заборону брати на переробку домашнє молоко нижчих сортів. За цей період селяни повинні «підтягнути» якість молока до стандартів країн ЄС.
 Варто розвіяти поширені міфи, пояснивши, в чому суть змін та як нові норми щодо молока вплинуть на українських фермерів і на споживачів.

«Молочна реформа»: розвінчуємо міфи

Мінагрополітики відклало впровадження нових молочних стандартів з 1 січня на 1 липня 2018 року. Нові стандарти значно покращать безпечність молока в Україні. Прийняття цих стандартів є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію.

Сьогодні в Україні лише молоко ґатунку екстра відповідає високим вимогам безпечності в ЄС. Для уявлення, рівень дозволеної кількості мікроорганізмів молока першого ґатунку в п'ять разів вищий, ніж це дозволено в ЄС.

В результаті, коли нові стандарти запрацюють, лише молоко екстра класу повністю відповідатиме нормам ЄС. В Україні за період із січня по жовтень 2017 року збільшилась частка такого молока до 15%, отриманого від сільськогосподарських підприємств. Асоціація виробників молока України вимагає від своїх членів вже зараз, щоб її члени перейшли повністю на виробництво молока лише екстра ґатунку до 2022 року.

Тому введення нових норм буде поступовим, щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки.

В чому полягають ці зміни?

Наразі молоко від населення найчастіше відповідає лише нормам другого ґатунку через погану санітарію при доїнні та зберіганні.

Як підвищити рівень безпечності цього "домашнього" молока? Для цього при доїнні потрібно мити руки та бути в чистому одязі. Слід використовувати чисті ємкості та доїльні установки. Також молоко потрібно зберігати при температурі нижче 10°С.

Заходи безпеки також стосуються захисту молочної продукції від антибіотиків. Адже потрапляння залишків антибіотиків з молока в організм людини посилює резистентність організму до них.

Щоб не допустити цього при використання антибіотиків для лікування худоби варто зачекати, поки їхні залишки не виведуться з організму тварини. Це стандартна практика у всіх країнах світу.

Ці заходи не потребують значних коштів. Натомість держава може компенсувати 20% витрат на закупівлю нового устаткування.

В результаті молоко буде безпечнішим. Нові стандарти краще захистять споживачів. Завдяки їм ми будемо пити безпечне молоко від здорових корів. Ризик отруєння буде мінімізовано.

Покращення безпечності молока не означає зміни в якості. Проте завдяки новим нормам ви як споживач можете бути певні, що будь-яке молоко в магазині не зашкодить вашому здоров’ю.

А це те, чого очікує і на що має право споживач.

Фермери ж можуть об’єднуватися в кооперативи. Разом буде легше й дешевше запровадити ці заходи та підвищити ґатунок молока.  Адже молоко вищого класу можна дорожче продати.

З’являться також кошти для розвитку інфраструктури для доставлення продукту на переробні заводи. В 2018 році уряд України виділяє 1 млрд грн на співпрацю та розвиток малого фермерства.

Спростуємо ще один поширений міф – молоко другого ґатунку не обов’язково зникне.

Його можна буде додатково переробляти на молокозаводах. Хоча харчова цінність після цього значно знизиться. Відповідно до запланованих змін, використання такого молока буде дозволено для виробництва кормів для тварин або казеїну.

 Тернопільські фермери – під захистом держави

 Шляхи покращення якості молока в особистих селянських господарствах та збільшення ціни за сировину обговорили під час прес-конференції в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів та перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в області Володимир Богоніс, пише сайт ТОДА. 
 «В пресі активно обговорювали те, що з 1 квітня, а згодом і з 1 липня у селян молокопереробні підприємства не будуть приймати другосортного молока. Утім, ніхто не буде забороняти приймати молоко від особистих селянських господарств. Відповідно до наказу мінагрополітики буде запроваджено підвищення якості молока до першого ґатунку. Відтак, потрібно звернути увагу на зменшення бактеріальної забрудненості молока, тому що ми всі споживачі і хочемо вживати якісну продукцію. Якщо взяти за європейськими стандартами, то в країнах Європейського Союзу виробляється молоко, яке відповідає екстракласу», – поінформував Володимир Богоніс.
За його словами, для того, щоб підняти безпечність і якість молока, потрібно, щоб в особистих селянських господарствах дотримувалися гігієни доїння, але основне завдання – транспортування молока як сировини на переробне підприємство. Найкращий варіант, наголосив Володимир Богоніс, доїння доїльним апаратом, після чого молоко заливають в холодильне обладнання, а тоді вивозять на переробне підприємство.
У свою чергу, як пояснив в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів, переробне підприємство, приймаючи молоко другого сорту, затрачає дуже багато коштів і часу для того, щоб його очистити і щоб воно було безпечне. І якщо підняти якість молока, то відповідно й ціна збільшиться вдвічі.
«Аби отримати економічно обґрунтовану ціну на молоко, потрібно підвищити його товарність, а також знайти оптимальні шляхи збуту. Досягти цього можна за рахунок розвитку сімейних ферм з використанням сучасних технологій, а також об’єднання в кооперативи, які сприятимуть реалізації без посередників. Сьогодні держава якраз працює в цьому напрямі, щоб допомогти селянам об’єднатися в кооперативи, створити малі сімейні ферми. На ці потреби виділяє значні фінансові ресурси. Головне завдання людей – лише бути ініціативними та активними і скористатися ними», – підкреслив Володимир Стахів.
Водночас, в департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації діє програма щодо відшкодування коштів у розмірі 5 тисяч гривень на придбання доїльних апаратів для селян, які тримають три корови і більше. Кошти на ці потреби передбачені з обласного бюджету.
«Доїльні апарати – це один із шляхів підвищення якості продукції. Торік ми виділили 300 тис. грн. на придбання доїльних апаратів для особистих селянських господарств та відшкодували 60 штук. І приємно, що попит на збільшення поголів’я ВРХ, сьогодні зростає», – зазначив Володимир Стахів.