У День Валентина одружилися сім подружніх пар

У так званий День закоханих,  14 лютого,  у Тернополі  відбулася урочиста державна реєстрація шлюбу семи пар - учасників проекту «Шлюб за добу».   Нагадаємо, «Шлюб за добу» - це проект, який з лютого 2017 року проводиться Тернопільською міською радою спільно з Міністерством юстиції України в особі Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та надає можливість зареєструвати шлюб за 24 години. За минулий рік цим сервісом у Тернополі скористалося більше 500 закоханих пар, а у Валентинів день у місті стало більше на сім подружніх пар.

 Привітали їх з важливим у їхньому житті днем, а також вручили свідоцтва про одруження голова Тернопільської ОДА Степан Барна, міський голова Тернополя Сергій Надал та керівник Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Едуард Кольцов.

Очільник краю привітав молодят зі створенням сім’ї від імені держави та обласної адміністрації, а також наголосив, що це переломний момент у їхньому житті, адже народжується нова українська сім’я. «Ви стоїте на порозі нового етапу і важливо, щоб протягом всього життя ви зуміли пронести ці почуття, які є у ваших серцях сьогодні. А ми зі свого боку, як органи державної влади, подбаємо про те, щоб ваше майбутнє було мирним, комфортним та впевненим», – зазначив Степан Барна.

 Особливе значення ця послуга має для учасників АТО. Відтак, протягом року у Тернополі проектом «Шлюб за добу» скористалися більше 37 учасників бойових дій.


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...