Тернопільські вундеркінди покажуть власні винаходи

У рамках відзначення Дня дитячих винаходів, або ж Дня дітей-винахідників (Kid Inventors ‘Day), в Центрі Науки Тернополя 20 січня з 10:00 до 18:00 відбудеться виставка дитячих робіт Тернопільщини.

На виставці знайдуть своє поцінування винаходи молодих дослідників у номінаціях:

-електроніка та приладобудування;

-матеріалознавство та перспективні технології;

-машинобудування;

-інформаційно-телекомунікаційні системи та технології;

-екологія та ресурсозбереження;

-технічна творчість;

-робототехніка.

Основними завданнями виставки є: стимулювання творчого самовдосконалення учнівської та студентської молоді;виявляти обдарованих дітей, сприяти розвитку та реалізації їхніх здібностей, а також здійснювати профорієнтаційну роботу; створення умов для реалізації здібностей талановитих та обдарованих учнів, вихованців, слухачів і студентів; оновлення змісту, форм і методів роботи з обдарованими учнями, вихованцями, слухачами та студентами; пошук нових форм, методів і моделей організації науково-дослідницької діяльності учнів, вихованців, слухачів і студентів.

На виставці будуть експоновані проекти проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам і пізнавальним можливостям учасників, свідчать про їх обізнаність щодо сучасного стану галузі дослідження, опанування ними методики експерименту.

http://teren.in.ua


Повернутися
15.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...