Жити по-новому — це платити по-новому?

З 1 січня зросли тарифи на електроенергію та х

З 1 січня зросли тарифи на електроенергію та холодну воду.

Гасіть світло! Середньостатистичний українець витрачає на оплату спожитої електроенергії понад 3,3% від зарплати. Це – найбільше в Європі.

Поки українці були зайняті приготуваннями до Нового року, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вирішила підвищити оптову ринкову ціну електроенергії майже на 16%. Підвищення запланували у два етапи. З 1 січня – на 9,5%, з 1 квітня – ще на 6,1%.

Зростання тарифів у Нацкомісії пояснюють зниженням виробництва електроенергії атомними станціями, зростанням виробництва ТЕС більш дорогої енергії, інфляцією, девальвацією гривні, підвищенням ціни на газ (на 16,7%) та вугілля (на 38,3%), вартість якого розраховують на основі європейського індексу з урахуванням поставок в Україну (формула «Роттердам плюс»), а також зростанням зарплат (у 2017-му мінімальна зарплата зросла удвічі – з 1600 до 3200 гривень, а з 1 січня 2018-му – ще на понад п’ятсот гривень, до 3723).

олодну воду.

Гасіть світло! Середньостатистичний українець витрачає на оплату спожитої електроенергії понад 3,3% від зарплати. Це – найбільше в Європі.

Поки українці були зайняті приготуваннями до Нового року, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вирішила підвищити оптову ринкову ціну електроенергії майже на 16%. Підвищення запланували у два етапи. З 1 січня – на 9,5%, з 1 квітня – ще на 6,1%.

Зростання тарифів у Нацкомісії пояснюють зниженням виробництва електроенергії атомними станціями, зростанням виробництва ТЕС більш дорогої енергії, інфляцією, девальвацією гривні, підвищенням ціни на газ (на 16,7%) та вугілля (на 38,3%), вартість якого розраховують на основі європейського індексу з урахуванням поставок в Україну (формула «Роттердам плюс»), а також зростанням зарплат (у 2017-му мінімальна зарплата зросла удвічі – з 1600 до 3200 гривень, а з 1 січня 2018-му – ще на понад п’ятсот гривень, до 3723).

Оплата за електроенергію ділиться так: 30% платить населення, 70% – непобутові споживачі (малий, середній і великий бізнес, а також бюджетні організації). Щоб не збурювати зайвий раз суспільство (востаннє тарифи на електроенергію для населення переглядали у березні торік), чергове підвищення вартості електроенергії регулятор вирішив перекласти на плечі непобутових споживачів. Однак експерти переконані: у кінцевому результаті це відіб’ється на населенні, бо подорожчання електроенергії неодмінно потягне за собою зростання цін на товари і послуги, та, відповідно, новий виток інфляції.

У НКРЕКП не втомлюються нагадувати: тарифи на електроенергію в Україні – найнижчі в Європі. Проте чиновники не беруть до уваги, який відсоток із зарплати українці віддають за спожиту електроенергію. Середній тариф по Україні становить 1,68 грн./кВт. Трохи більше за нас платять болгари – 2,95 грн./кВт. Найбільше – німці та данці, понад 9 грн./кВт. А тепер порівняємо із зарплатами. Українці отримують найнижчу зарплату в Європі. Згідно з офіційними даними за листопад, середньостатистичний українець отримує 7479 гривень на місяць. Якщо споживає 150 кВт-годину, за тарифу 1,68 грн./кВт витрачає на світло 3,37% від зарплати (252 гривні). Данець, який за кіловат платить 9,51 грн., витрачає вдвічі менше – лише 1,47% від щомісячного доходу (у перерахунку на гривні – майже 2 100, однак при цьому заробляє більш як 142 000 гривень). Найменше за електроенергію платять жителі Ліхтенштейну – лише 0,45% від зарплати.

Подорожчання електроенергії – не єдиний «сюрприз», який підготувала Нацкомісія українцям «під ялинку». У трьох обласних центрах – Дніпрі, Харкові та Львові – підвищуються тарифи на холодну воду і водовідведення. Тариф для «Харківводоканалу» встановлено на рівні 8,38 гривень/кубометр, на водовідведення — 4,36 гривені/кубометр. Для «Дніпроводоканалу» Комісія встановила тариф на рівні 6,47 гривень/кубометр, на водовідведення— 4,25 гривені/кубометр. Для «Львівводоканалу» тариф на водопостачання з 1 січня становить 7,09 гривені/кубометр (вартість зросла майже на 11%); тариф на водовідведення – 3,62 гривені/кубометр (зростання – майже на 6%).

 Нові платіжки прийдуть вже у лютому. Зміну тарифів регулятор пояснює збільшенням витрат на оплату праці, підвищенням цін на електрику, ставок податків, зростанням вартості реагентів, курсу валют для ліцензіатів, які мають позики міжнародних фінансових організацій, та іншими причинами.

 А тим часом…

З 1 січня зросла вартість стаціонарного зв’язку. Для абонентів, що живуть у містах, «Укртелеком» підняв тариф на 7,3% (приблизно на п’ять гривень), для жителів села – на 14% (майже на вісім гривень). Відтак тариф «Домашній безліміт» для городян тепер коштуватиме близько 74 гривень на місяць, для селян – 70. Тариф «Домашній базовий» – приблизно 67 та 63 гривні відповідно. У прес-службі «Укртелекому» запевняють, що нові ціни відповідатимуть собівартості наданих послуг.

http://wz.lviv.ua/economics/213064-zhyty-po-novomu-tse-platyty-po-novomu


Повернутися
08.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...