Студенти з Франківська створили мобільний додаток з колядками

Мешканці Івано-Франківська Тарас Сливка та Северин Пархоменко випустили мобільний додаток "Перший андроїд колядник"

Проект не комерційний, а є ініціативою студентів, пише прикарпатське видання "Курс".

Оприлюднили програму у вільний доступ на Святвечір - 6 січня 2015 року.

"Почали в 2014-му, коли ще вчилися в університеті. Досвіду розробки аж такого не було. Але вирішили спробувати і зробити добре діло і людям, і собі - вирішили зробити колядник на телефон. Бачив реальну проблему у собі та друзях - наше покоління, то сумно, але менше знає колядок, ніж батьки. Треба розвивати людей", - розповідає Сливка.

З того часу кожного року, ближче до Різдва, він з однодумцями згадує про різдвяний додаток й щось, як він каже, "доробляє, додає, змінює".

"Цього року додали колядки з акордами та можливість їх транспонувати в різні тональності. Є автоматична прокрутка. Для користувачів, як нам здається, нічого складного. Головне, щоби людям було зручно та й добре", - зазначає розробник.

Скачати додаток можна тут:

У програмі доступні наступні розділи:

* Народні колядки, Українські колядки
* Сучасні колядки
* СМС - Колядки
* Щедрування, Щедрівки
* Віншування, Вінчування
* Засівання 
* Іншомовні колядки, Англійські колядки, Іспанські колядки, Французькі колядки

Кожного року розробники роблять доповнення  до програми.

Історичні колядки вони просять надсилати на адресу android.collider@gmail.com. 

https://espreso.tv


Повернутися
08.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...