Дорога наша… земля!

Територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 1 тисячу 565 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Загальна площа переданих в оренду ділянок становить 37,3 тисячі гектарів.

Аукціони подвоїли ціну

Найбільш активно земельні аукціони проводилися в Одеській (194 земельні ділянки площею 4 736,9 га), Чернігівській (129 ділянок площею 4 261,1 га) та у Херсонській (91 ділянка площею 5 131,9 га) областях.

 Стартову річну орендну плату за користування земельними ділянками було визначено на рівні 7,67 відсотка від нормативної грошової оцінки земель.

 І за результатами земельних торгів розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 14,35 відсотка від нормативної грошової оцінки. Це майже 4 тисячі 400 гривень за гектар.

 Найвищі результати земельних торгів дали Тернопільський район Тернопільської області, Зіньківський район Полтавської області й Тальнівський район Черкаської області.

 Минулоріч на земельних торгах реалізовано 1 тисячу 706 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 42,6 тисячі гектарів.

 Тоді стартовий розмір річної орендної плати за продані на торгах земельні ділянки в середньому становив 6,64 відсотка від нормативної грошової оцінки, за результатами торгів піднявся до 10,22 відсотка.

 Факторами, що зумовили зростання орендної плати, стали підвищення стартової ціни лота (відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення дер­жавної власності та розпорядження ними, затвердженої червневою постановою Кабміну №413), а також зростання конкуренції за ділянки.

 Якщо, за підсумками минулого року середня кількість учасників торгів — 2,3, то в нинішньому цей показник зріс до 3,1.

 Отже, надходження до бюджетів збільшились до 102 мільйонів гривень проти 95 мільйонів за підсумками 2016 року

Виділення землі військовим

Учасникам АТО та родинам ­загиблих воїнів протягом року надано 76 613 дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Найбільше — на Київщині (7 тисяч 987), Харківщині (4 тисячі 95), Хмельниччині (4 тисячі 17 дозволів).

 Учасникам АТО за цей період передано у власність 62 тисячі 456 земельних ділянок. Найбільше — у Київській (8 тисяч 597), Полтавській (4 тисячі 184), Хмельницькій (3 тисячі 890) областях.

Ведення кадастру

Державні кадастрові реєстратори впродовж 2017 року зареєстрували 1 мільйон 302 тисячі 758 земельних ­ділянок та видали 1 мільйон 115 тисяч 376 витягів із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

 

Для порівняння: у 2016 році в кадастрі було зареєстровано 982 тисяч 154 ділянки та видано 1 мільйон 182 тисячі 152 витяги про земельну ділянку. Під кінець року наповненість Державного земельного кадастру становить 73 відсотки від загальної площі земельних ділянок. Не так багато, зважаючи, що на перше січня цей показник становив 70 відсотків.

 

Тим часом 6 грудня уряд ухвалив постанову, якою впроваджений взаємообмін інформацією між двома реєстрами — земельним кадастром та реєстром майнових прав Мін’юсту, що дозволяє перевіряти інформацію в режимі он-лайн та блокувати реєстрацію подвійних договорів оренди. Це потужний інструмент захисту бізнесу, а також антикорупційний захід і функціонал для виправлення помилок у ДЗК.

 Також у поточному році Державний земельний кадастр одним із перших у світі переведено на технологію Blockchain. Упровадження цієї технології забезпечує надійну синхронізацію даних, що унеможливлює їх підміну в результаті зовнішнього втручання, а також надає можливість здійснювати суспільний контроль за системою.

Погодження проектів землеустрою

Упродовж року до територіальних органів Держгеокадастру надійшло на погодження за принципом екстериторіальності 307 тисяч 796 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. За рік експерти опрацювали 305 тисяч 739 проектів.

 Принцип екстериторіального погодження землевпорядної документації стимулював скорочення термінів розгляду документації в середньому до 5-7 робочих днів та скоротив практику повторних відмов.

 Зокрема, iз загальної кількості документацій, що надійшли до територіальних органів Держгеокадастру на погодження за принципом екстериторіальності, на повторний розгляд було направлено лише 4,7 відсотка проектів, а втретє направлявся лише 1 відсоток від загальної кількості.

 Тоді як у минулому проекти могли місяцями лежати без розгляду або неодноразово повертатися з необґрунтованими відмовами.

Електронні послуги

В онлайн-формат переведені послуги у сфері земельних відносин, які охоплювали рекордно високу кількість громадян.

 Реєстрація договорів оренди земель сільськогосподарського призначення дозволяє громадянам без черг, без контакту з чиновниками і зайвих витрат часу подати заяву на реєстрацію договору оренди всього за кілька хвилин, завантаживши його сканкопію та підписавши дані власним електронним цифровим підписом.

 Електронна реєстрація земельної ділянки у статусі пілоту протягом року відпрацьовувалася в Чернігівській області і з грудня розповсюджена на всю територію України.

 Новий функціонал дозволяє сертифікованим інженерам-землевпорядникам подавати заявку на реєстрацію ділянки он-лайн, також уникаючи прямого контакту із надавачем послуги.

 

Щорічно в Державному зе­мельному кадастрі реєструється близько 1 мільйона ділянок.

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
31.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...