Налітай: кому… роботу?

 Найбільшим попитом на Тернопільщині серед спеціалістів користувались: менеджери, бухгалтери, медсестри, інженери. Серед робітників – продавці, водії, будівельники, монтери, оператори котельні, охоронники, кухарі, офіціанти, електрогазозварники, швачки, трактористи та інші. Про це повідомляє “Наш День», посилаючись на слова директора обласного центру зайнятості Василь Олещук.

Упродовж січня-листопада 2017 року через службу зайнятості Тернопільщини шукали роботу 44019 осіб, з них 27,3 тисячі мали статус безробітного. За сприяння центрів зайнятості області вдалося працевлаштувати 24814 осіб.

З компенсацією роботодавцям витрат єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування отримали роботу 377 осіб зі статусом безробітного. Одноразова допомога з безробіття для організації підприємницької діяльності дала можливість 28 безробітним відкрити власний бізнес.

До участі в громадських та інших роботах тимчасового характеру залучено 3048 осіб, після завершення яких більше 740 – працевлаштовано на постійні місця праці.

 


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...