Грип прийшов. І піде не скоро…

Біль у горлі, раптове підвищення температури тіла і відсутність кашлю та чхання — найбільш типові прояви грипу. Швиденько додому, під ковдру!

Біль у горлі, раптове підвищення температури тіла і відсутність кашлю та чхання — найбільш типові прояви грипу. Швиденько додому, під ковдру!

Захворюваність на грип та ГРВЗ в Україні продовжує зростати. За минулий тиждень захворіли понад 190 тис. осіб, з них близько 137 тис. – діти до 17 років. Найбільшу кількість хворих зафіксовано у Київській області, найменшу – у Тернопільській.

Як зазначають у Центрі грипу та ГРВІ, епідемії наразі немає і летальних випадків не зафіксовано, хоча до реанімації потрапило 11 хворих. У сімох грип дав ускладнення у вигляді пневмонії. Одна жінка, що захворіла, – вагітна. Ще в однієї особи, яка перебуває під наглядом медиків з приводу ГРВЗ, – важке захворювання печінки.

Фахівці прогнозують, що захворюваність на грип і ГРВЗ буде зростати. У грудні очікується «грипозна погода»: сьогодні −5°С, а завтра +5°С…

Як захиститися від інфекції? Лікарі закликають дотримуватися правил особистої гігієни (тобто часто робити вологе прибирання вдома та на роботі, мити руки з милом і зайвий раз не торкатися обличчя), уникати місць великого скупчення людей і вакцинуватися. Однак щеплення українці роблять неохоче.

З початку епідсезону від грипу вакцинувалося близько 0,4% населення, з них 78% – дорослі (хоча, як показує досвід, хворіють переважно діти віком до 14 років). Найактивніше роблять щеплення жителі Запорізької області (вакцинувався практично кожен сотий житель). Найгірша ситуація з вакцинацією проти грипу – на Закарпатті. Там щеплення зробив кожен тисячний житель.

«Усупереч поширеному міфу, вакцинація не ослаблює, а, навпаки, посилює здатність організму протистояти інфекції, – каже завіду­вач відділення організації епідеміологічних досліджень міського відділу обласного лабораторного центру МОЗ України Галина Пехтєрева. – Найкращий період для цього – напередодні грипозного сезону, проте зробити це не пізно ні у грудні, ні у січні, ні навіть у лютому. Імунітет після введення  вакцини формується протягом 7−14 днів. На вибір є чотири вакцини – французька, голландська, корейська та китайська».

Традиційно у групі ризику – діти (особливо до 2−5 років), вагітні, особи, старші від 65 років, люди, що мають зайву вагу, хронічно хворі (сердечники, діабетики тощо). Цим категоріям медики особливо наполегливо рекомендують щепитися від грипу. Вакцина не захищає від інфікування, але захищає від ускладнень, що можуть розвинутися на тлі ослабленого імунітету.

Грип, за словами Галини Пехтєревої, можна розпізнати за різким початком (температура раптово піднімається до +39°С або й вище), болить голова, дере у горлі, людина почувається виснаженою, турбує ломота у суглобах та біль у м’язах, нудота та/або блювота. А от кашель з’являється тільки на третю добу, чхання – взагалі немає. При появі цих симптомів закликає не займатися самолікуванням, а звернутися до лікаря.

А тим часом…

У кількох регіонах України – спалах кору. Лікарі попереджали про поширення цієї інфекції та закликали вакцинуватися від неї, проте до їхньої поради дослухалося небагато сімей. За статистикою, ⅔ хворих не були вакциновані від кору, ⅓ –  отримали щеплення лише раз, коли були немовлятами. Таких, що ревакцинувалися, – одиниці. Вакциновані також хворіють, але у них недуга має легкий перебіг, не загрожує ускладненнями.

Кір – циклічне захворювання. Сильні спалахи фіксують кожні 5−6 років. Останній реєстрували у 2012 році, а перед тим – у 2007-му.

Як правило, на кір хворіють діти. Якщо у дитсадку чи школі захворіє одна дитина, інфекція швидко пошириться колективом (навіть якщо при появі перших симптомів хворого ізолюють). Якщо ніколи не хворіли на кір, при контакті з хворим вірогідність заразитися – 100%. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом за лічені секунди (тобто щоб заразитися, достатньо перекинутися кількома словами – не треба навіть обійматися-цілуватися). «Підчепити» збудник можна, просто зайшовши у приміщення, де перебував хворий.

Симптоми кору – такі ж, як інших респіраторних вірусних захворювань: підвищена температура, кашель, нежить, слабкість, головний біль і відсутність апетиту, апатія. На 4-5-й день хвороби на тілі з’являється характерне висипання. Потрібно терміново викликати лікаря додому. У поліклініку не йдіть, бо заразите інших.

При ГРВЗ, грипі та корі медики радять дотримуватися дієти – їсти овочі, фрукти, каші. Копченого, смаженого, напівфабрикатів – не можна. Захворювання пов’язані з високою інтоксикацією організму. Нездорові харчі лише посилять навантаження на нирки та печінку. А от клітковина, навпаки, допоможе швидше вивести токсини.

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...