У Кременці - сучасна лабораторія для швачок

Відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік передбачено реалізацію пілотного проекту з модернізації підготовки робітників за трьома професіями в 25-ти професійно-технічних навчальних закладах України, в тому числі, з професії «Швачка, кравець, закрійник», яку ми відкриваємо на базі Кременецького професійного ліцею», – зазначив на відкритті студії  середу, 6 грудня, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Юрій Юрик, повідомляє сайт ТОДА.  

  До цього такі ж сучасні лабораторії з’явилися у професійно-технічному училищі в Заводському Чортківського району, де ми вклали кошти в сучасне обладнання і відкрили навчальний центр для сантехніків, у Тернопільському вищому професійному училищі №4 ім. М. Паращука, де нещодавно відкрили навчальну майстерню «Sniezka» для малярів. Також планується відкриття лабораторії трактористів і комбайнерів на базі професійно-технічного училища в Шумську. А це означає, що створення таких навчально-практичних центрів дозволить забезпечити не тільки якісну первинну професійну підготовку учнів, але й запровадити професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації дорослого населення з даних професій.

При цьому, Юрій Юрик поінформував, що на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази лабораторії для швачок, кравців та закрійників у Кременці з Державного бюджету виділили 330 тис. грн. та 100 тис. грн. – з обласного бюджету.


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...