Яке насіння, таке й коріння…

На городі щедро вродили овочі? Отже час подбати про врожай наступного року, а саме – про насіння. Купувати, по-перше, дорого, а по-друге, зовсім не обов’язково. Насіння можна зібрати власноруч на своїй присадибній ділянці.

Деякі городники навесні бігають по насіннєвих магазинах у пошуках омріяного сорту огірка або томата. Знайдуть пакетик зі знайомою назвою і тішать себе надією, а про результат можна буде дізнатися тільки влітку. Добре, якщо сподівання справдилися, а якщо ні, то починають скаржитись на фірму виробника або продавця. Або ще так буває: посадили, наприклад, томат, а як називається сорт, забули, і виходить потім, як у казці, — знайди те, не знаю, що. Найпростіше в такому випадку мати своє насіння. Просто з кожного уподобаного кущика відібрати пару найкращих плодів і зібрати з них насіння. Від цього матимете тільки переваги: рослини будуть адаптовані до ґрунту вашої ділянки, таке насіння краще сходить, бо свіже, його не треба протруювати.

Слід пам’ятати, що насіння можна збирати тільки з сортів, бо гібриди, позначені F1, не несуть у собі закріплених материнських якостей. 

Практично всі городники час від часу збирають своє насіння. Зовсім просто зробити це з горохом, квасолею, кропом, салатом, баклажанами, томатами, перцем.

 А якщо хочете мати своє насіння огірків, то тут треба бути уважним. На ділянці потрібно садити тільки один сорт, слідкувати, щоб поблизу не було інших «родичів гарбузових». Ці поради стосуються також і кабачків із гарбузами, а також динь. Насіння  краще витримати до посіву два-три роки. Інакше на рослині утвориться багато чоловічих квітів, які не дадуть плодів. Але збирати насіння можна тільки з негібридних сортів. Якщо на пакетику з насінням перед назвою сорту стоїть буква F1 – це гібрид. Врожаю з їхнього насіння не отримаєте.

У кабачків і гарбузів відбирають насіння зрілих плодів або навіть злегка недостиглі. Насіння перестиглих плодів гарбуза можна використовувати як ліки глистогінний або приємний смажений десерт на вечір перед телевізором. У перезрілих плодів гарбузів, до речі, і у арбузов теж, низька схожість і здатність до проростання ще в плодах. Всі інші процеси (без зброджування) виконують як у огірків. Кращими вважаються насіння великі, розташовані в центрі стиглого плоду.

Плоди огірків, гарбузів і кабачків, що потрапили під заморозки, переносять у закрите приміщення, поступово відігрівають і виділяють насіння. Насіння обов'язково потрібно виділити до січня, інакше вони проростуть всередині плодів.

Якщо на городі росте петрушка-«другорічниця», то можна зібрати декілька суцвіть на насіння. До речі, якщо проґавити цей момент то петрушка може насіятись сама, і сходи будуть дуже дружні, те ж саме стосується і пастернаку.

Бобові, квасолю і горох  виростити із власного насіння просто, але складно його зберегти. Більшість насіння заражене личинками, з яких взимку з’являються жуки. Тому потрібно або обробляти насінні рослини інсектицидами під час росту, щоб не допустити зараження, або зберігати при температурі близької до нуля.

Аби зібрати якісне насіння помідорів, із другої-третьої кисті основного стебла потрібно зняти зрілі плоди і до розм’якшення витримати на світлі. Потім їх вимити, просушити, розрізати навпіл упоперек і ложечкою вибрати насіння, скласти у посуд, накрити марлею, зав‘язати і залишити на 2-3 доби при кімнатній температурі. Після бродіння насіння опускається на дно. Його треба добре промити, розкласти на папері й сушити 2-7 днів, потім перетерти, зберігати у теплому приміщенні.

Перець схильний до перезапилення, тому солодкі, напівгострі і гострі сорти повинні знаходитися в 100 метровій просторової ізоляції. Кращими насінниками є плоди, зібрані в біологічній стиглості (можна прибирати і бурі), розташовані у перців на гілках 1-2 порядку і на головному стеблі у гогошар. Коробочки при стисненні похрускують. Забарвлення типова для сорту (жовта, червона, помаранчева, темно-червона до бордової у гогошар).

Прибрані плоди зберігають у приміщенні до 7 днів, але відстежують, щоб коробочка не стала м'якою. Насіння розм'якшених, перезрілих плодів згодом втрачають деякі позитивні якості.

Щоб отримати сортове насіння, ділянка повинна перебувати в оптимальних умовах:

•             на освітленому місці, далеко від  протягів,

•             достатньою просторової ізоляції, що особливо важливо для перехресно запилюються культур,

•             вирощувати тільки 1 сорт культури, якщо кілька сортів однієї культури, то дивитися попередній пункт,

•             ділянка повинна утримуватися в абсолютній чистоті, так як бур'яни можуть заглушати культурні рослини, перезапилюватися (односімейні, приміром, хрестоцвіті) і служити джерелом хвороб і тимчасовим притулком для шкідників,

•             насінники повинні бути абсолютно здоровими,

•             догляд і обробки на насіннєвому ділянці повинні виконуватися особливо ретельно: своєчасний полив, підживлення, захист від шкідників і хвороб, строки збирання плодів і їх подальша обробка.

• Не можна сушити насіння під прямим сонячним промінням, на печі, опалювальних приладах чи при температурі вище 35-40°С.

• Чим вологіше насіння, тим нижчою має бути температура сушіння. Не варто також під час сушіння розкладати насіння товстим шаром.

• Якщо сушіння проводити поквапом та інтенсивно, то швидке випаровування вологи призведе до порушення структури насіння. Сушити його найкраще в тіні.

  Збереження посівного матеріалу – дуже важливий етап у самостійній заготівлі насіння.

Насіння очищають від сміття і розкладають по паперових пакетиках або мішечків з натуральної тканини. В целофанових кульках і інших синтетичних матеріалах насіння часто пліснявіють від виділяється вологи і втрачають якість, можуть повністю загинути.

На пакеті пишуть або вкладають в мішечок наступні дані: найменування культури, сорт, вид – ранній, середній, пізній, рік збору, строк зберігання.

Підготовлені насіння складають у коробку і зберігають у приміщеннях, де постійна температура і низька вологість (на кухні не рекомендується, там зазвичай вологість змінюється значно).

Оптимальна температура зберігання коливається в межах 0..+5°С, вологість не вище 55%. При підвищеній температурі (більше +20°С) плоди пересихають.

Знати термін зберігання насіння дуже важливо. Зазвичай він становить 1-3 роки, але є види овочевих, насіння яких зберігають схожість до 10 і більше років, підвищуючи з роками схожість або не втрачаючи її.  


Повернутися
15.11.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...