«Покажи мені свої нігті, і я скажу — хто ти»…

Покажи мені свої нігті, і я скажу — хто ти: які проблеми із здоров’ям турбують, на що маєш звернути увагу». Саме так можна перефразувати відомий вислів про друга. Як стверджують лікарі, зовнішній вигляд нігтів здатен повідати фахівцю багато цікавого — деякі зміни в роботі організму чітко «відбиваються» на нігтьових пластинах. Та й самі нігті часто стають об’єктом атаки грибків та мікробів, що провокують складні захворювання. Тож приділяти їм увагу важливо не час від часу, а — щодня.

Проблема грибкового ураження нігтів, кажуть лікарі, проявляється восени:  улітку ми частіше буваємо біля річки, на морі, ходимо босоніж, а «збираємо урожай»  саме під кінець сезону відпусток. Тоді люди переходять на закрите взуття, відтак тепле і вологе середовище дозволяє грибкам (якщо вони влітку затесалися до вас «у довіру») капостити у нігтьовій пластинці.

 Особливо грибки полюбляють тісне взуття із синтетичного матеріалу, наголошують лікарі-дерматологи.  Грибки найчастіше паразитують на нігтях, а передаються від людини до людини через предмети вжитку — рушники, взуття, на килимках, у спортивних залах чи душових кімнатах. Ризикують також люди, які працюють у вологих приміщеннях чи постійно носять тісне взуття. Якщо хтось із домочадців має грибкове захворювання, то ризик підхопити недугу зростає до 60%. Хоча для цього необхідні «сприятливі» передумови: знижений імунітет або спадкова схильність. Інфекція боїться людей загартованих, iз добрим станом здоров’я і міцним імунітетом. Важливо також, щоб людина дотримувалася правил гігієни.

Грибок на руках може розвиватися роками. Проблема стає очевидною, коли нігті стають потовщеними, бугристими, а нігтьові пластинки іноді нагадують кігті птиці. Колір нігтів може бути жовтувато-коричневий, у деяких випадках — сіруватий, iз роздвоєнням на кінці. Нігті стають крихкі, ламаються.

Щоб інфекція не пішла «по руках»

Лікування грибкової хвороби непросте. Насамперед вимагає часу і наполегливості. Важливо розпочати терапію на початковій стадії, доки недуга не запущена. За словами Наталії Лаги, якщо ніготь уражений на третину, то такий процес можна зупинити з допомогою місцевої терапії. Коли ж ураження більше, то лікування має бути комплексним — і місцевим, і внутрішнім. Зверніть увагу, що протигрибкові препарати досить токсичні, тому їх прийом має контролювати фахівець. Не призначайте собі мікстур і «чудодійних» мазей. Лікар має стежити за загальним та біохімічним аналізом крові, контролювати аналіз сечі.

 Якщо бачимо наполовину зруйновану нігтьову пластинку, то грибок зачаївся десь між здоровою і вже зруйнованою ділянкою нігтя, — пояснює лікар. — Наносити препарати зверху неефективно — вони не проникають до місця ураження. У таких випадках хворим стоншують або видаляють нігтьову пластинку. На руках вона повністю відновлюється за три місяці, на ногах — за шість.

Таким чином, каже лікар, місцеві препарати краще проникають у вогнище ураження, що скорочує тривалість лікування. Видаляти чи стоншувати нігтьову пластинку можна в різні способи — хірургічним методом чи з допомогою сучасного манікюрного та педікюрного обладнання.

До речі, лікарі помітили, що жінки більше наражаються на небезпеку, ніж чоловіки. Чому?  У більшості жінок нігті покриті лаком, тож відразу проблему завважити важко. Також є ризик у салонах краси та манікюрних кабінетах, оскільки там не завжди дотримуються правил стерильності. І якщо майстер користується необробленими інструментами, то, цілком імовірно, інфекція піде далі «по руках».

Лікар застерігає: нинішня мода на нарощені нігті таїть небезпеку для здоров’я. Так, такі нігті виглядають стильно і акуратно, але під цим «неперевершеним творінням» може легко поселитися грибок, який розвиватиметься безкарно, оскільки наслідків тривалий час просто не помітно. Дерматологи наголошують, що накладати штучні нігті можна лише у випадку, якщо ви повністю упевнені: грибкової хвороби нігтів у вас немає. Обов’язково робіть перерву в процедурах: певний час ваші нігті мають відпочивати від силікону. Через кожні три місяці знімайте штучні нігті й місяць-два живіть із природними.

Що важливо знати і робити для того, аби нігті були здоровими і в формі?

Фахівці не радять глибоко обрiзати ніготь iз боків, бо можете змінити напрям його росту, і ніготь вростатиме в бокові валики. Не можна викручувати ножиці під час підрізання: робіть це невеликими кроками. Зберігайте природну форму нігтів, підрiзайте не дуже коротко — на рівні подушечки пальця. Бічні кути заокруглюйте з допомогою пилочки. Працюйте нею в одному напрямi, аби не пошкодити нігтьову пластинку. Слід відсувати шкірку, яка заповнює нігтьову пластину, і ретельно обробляти кутикулу. Можна відсувати кутикулу дерев’яними паличками, або обережно обрізати спеціальними кусачками. До речі, під час таких процедур — якщо вони регулярні, людина може вчасно помітити зміни в своїх нігтях.

І не забувайте: нігтьова пластинка, так само, як шкіра рук і стоп, потребує живлення. Це може бути крем для рук та нігтів або спеціальні засоби для нігтів i кутикули — лаки, аерозолі, креми. Корисно втирати в нігтьову пластину косметичну олію (мигдальну, лляну).

Колір скаже про недугу

Якщо нігті блакитнуватого кольору, це може свідчити про недостатню роботу легень, серця. Таким чином дається взнаки дефіцит кисню в організмі. Обов’язково порадьтеся з терапевтом, зробіть флюорографію. Жовтуватий колір нігтів може вказувати на проблеми з печінкою та жовчним міхуром. Тут не завадить біохімічний аналіз крові, УЗД внутрішніх органів. Якщо ж нігті занадто прозорі — це наслідок хронічного стресу. Коли нігті набувають форму годинникового скла — закруглені по краях і потовщені всередині — можлива патологія в роботі легеневої системи. У такому разі зволікати з візитом до лікаря просто небезпечно! Білуваті цяточки на нігтях свідчать про негаразди в роботі щитоподібної залози. Якщо такі цяточки з’являються в дітей — не лякайтеся. Рівень гормонів у малюків ще не відрегульований. А ось коли цятки «живуть» на нігтях довго, у будь-яку пору року, — йдіть по пораду до фахівця.


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...