Гарбуз - король осені

Нині «балом» править гарбуз: і на кухні, і в городі він – справжній король. Якщо рибалки один перед одним люблять похвалитися найбільшою спійманої рибою, то багато овочівники - розмірами вирощеного гарбуза.
Гарбуз є рекордсменом серед овочів, крупніше її плоду нічого немає. Не дарма, добра фея для Попелюшки саме гарбуз перетворила на золоту карету. Він і  справді  золотий. Її Його вітамінний склад, макро- мікроелементи та низька калорійність роблять гарбуза популярним продуктом на столі.   Гарбуз – ідеальний помічник, адже є лідером за вмістом корисних речовин. Він багатий на вітаміни групи В, C, E, D, РР і навіть рідкісний вітамін T, який впливає на обмінні процеси в організмі.

 Гарбуз дуже добре засвоюється організмом людини і позбавляє проблем зі шлунком або кишківником. Він – знахідка для тих, у кого виразка чи гастрит! Винятковість його в тому, що корисні речовини запаковані в надійну товсту шкірку і не руйнуються навіть за час довгого зберігання.

Якщо хочете позбутися зайвих кілограмів, з’їдайте на день по 0,5 кг сирого або 1,5 кг запеченого гарбуза. Гарбузовий сік п’ють при синдромі хронічної втоми. А гарбузова олія поліпшить роботу серця, нирок і жовчного міхура. Вона чудово знімає осінню депресію (приймайте по ложці щодня).

Насіння гарбуза – кращий друг чоловіків: в ньому багато цинку, а цей мінерал покращує потенцію і ефективно бореться з простатитом. Він же піднімає працездатність, поліпшує пам’ять, лікує акне (з’їдати по 50 зерняток щодня) і знімає нервозність. Ці бонуси порадують і жінок.
Крім того, цей овоч містить велику кількість каротину, клітковину та яблучну кислоту, а також солі, мідь, залізо і фосфор. Гарбуз здатен забезпечити організм необхідними речовинами, сприяючи поліпшенню настрою, поновленню сили та енергії.

 Це незамінний продукт для тих, хто піклується про своє здоров’я та дотримується здорового харчування.

всю цю користь гарбуз може зберігати в собі протягом всієї зими.

Якщо є доступ до льоху, то питання як зберігати гарбуз взимку взагалі не повинно виникати. Серед врожаю потрібно вибрати добре дозрілі, неушкоджені і абсолютно здорові плоди, у яких в цілості й схоронності плодоніжка. Кожну гарбуз потрібно покласти на стелажі плодоніжкою вгору так, щоб вони не торкалися одне одного.  При цьому, в сховищі, в даному випадку погребі, повинно бути прохолодно, темно і сухо. Періодично необхідно оглядати плоди, знаходити злегка підгнилі і відправляти їх подалі від цілих гарбузів.

Міські жителі, у яких немає підвалів і погребів, можуть зберігати гарбуз на лоджії. Вона повинна бути неодмінно засклена. Щоб плоди дожили до весни, їх треба розмістити на полиці так, щоб вони не торкалися одне одного боками, а після цього укутати тканиною. Це обов’язкова умова потрібно для того, щоб на ваш урожай не потрапляли промені сонця. І знову ж за гарбузом треба постійно стежити. Якщо взимку стовпчики термометрів впали занадто низько, то урожай слід щільно вкрити. При якій температурі зберігати гарбуз? Оптимально при 5-15 градусах вище нуля. Втім, деякі сорти гарбуза можна легко зберігати при кімнатній температурі. Вони пролежать всю зиму і навіть не поморщаться. Більшість  містян вважають за краще покласти плід під ліжко або поставити на кухні. Але правильніше знайти для гарбуза місце прохолодніше і потемніше.  

Якщо ви вже випробували ваш урожай і залишився шматочок, який хочеться зберегти до наступної трапези, то краще розріжте його на часточки, очистіть від шкірки, видаліть все насіння. У холодильнику, не в морозильній камері, розрізаний гарбуз проживе близько 8-10 днів.

 


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...