Обережно… ковбаса!

Виробництво м’яса і м’ясних продуктів зростає у всьому світі. Його споживання (у розрахунку на одну людину) за останні 50 років подвоїлося. І цей показник стабільно зростає. Тим часом Всесвітня організація охорони здоров’я застерігає: м’ясні продукти здатні викликати захворювання на рак. За результатами 800 досліджень бекон, сосиски і ковбаса потрапили у список канцерогенних продуктів — поряд із миш’яком та азбестом. А канцерогени, як відомо, — потужні провокатори онкологічних недуг.

Ще на початку 2014 року відомий англійський шеф-кухар Джеймі Олівер у своєму телевізійному шоу розкрив рецептуру гамбургерів, що їх готують в одній із найвідоміших світових мереж громадського харчування.

Олівер назвав м’ясну начинку «рожевою тванню». Виявляється, м’ясо для гамбургерів обезжирюють і надають йому «їстівного» вигляду за допомогою гідроксиду амонію. Фактично, це аміак. Звісно, виробники «рожевої твані» подали на телеведучого до суду. І з тріском програли процес...

Фахівці ВООЗ наголошують, що більшість промислових продуктів із переробленого м’яса — не просто шкідливі для здоров’я, а смертельно небезпечні. Регулярне вживання «сучасного м’яса» з прилавків здатне спровокувати рак кишечнику, стверджують експерти.


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...